Які методи географічних досліджень застосовувались у шкільних географічних курсах, що вивчались у попередніх класах?
Який метод наукового пізнання є найбільш характерним для географії?
Де можна віднайти географічну інформацію, окрім підручника?
Методи соціально-економічної географії світу.
Накопичення наукових фактів про навколишній світ здійснюється у процесі наукових досліджень, успіх у яких багато в чому залежить від доцільності методів, що використовуються.
Метод – спосіб пізнання, дослідження явищ природи та суспільного життя. Він відповідає на запитання: як пізнавати? Вибір метода дослідження зумовлюється науковим завданням та об’єктом вивчення. Соціально-економічна географія світу послуговується науковими методами різних рівнів.
Методи дослідження науки – це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів. У науковій літературі виділяють чотири рівні методів: загальнонауковий (філософський), міждисциплінарний (спільними для кількох галузей наук), конкретно-науковий (спеціальний) та методико-технологічний.
Серед найбільш вживаних методів соціально-економічної географії є такі:
програмно-цільовий (дозволяє розробляти комплексні програми за галузями і територіями на основі збору та оцінки фактичних даних щодо територіальної системи, встановлення закономірностей та прогнозування тенденцій розвитку);
системний аналіз (дозволяє обґрунтовувати рішення щодо розв’язання складних комплексних проблем завдяки системному вивченню явищ);
статистичний (дозволяє збирати, обробляти та аналізувати великі масиви інформації, долати випадковості);
балансовий (дозволяє узгодити обсяги виробництва з різними видами ресурсів та встановити пропорції для оптимального розвитку);
картографічний (допомагає вивчати розміщення господарства та населення країн, регіонів та світу в цілому за допомогою карт);
математичний (передбачає використання кількісної оцінки географічних процесів та явищ, упровадження математичних формул та рівнянь, для розкриття географічних взаємозв’язків та залежностей);
економіко-математичне моделювання (передбачає розрахунок варіантів функціонування систем у різних умовах та вибір оптимального варіанту);
порівняльно-географічний (передбачає порівняння різних територіальних систем за різними ознаками);
історичний (полягає у визначенні всіх змін економіко-географічних об’єктів і чинників різних історичних періодів та їхній вплив на сучасний стан цих об’єктів у соціальному, економічному та географічному відношенні);
метод польових досліджень та спостережень (дозволяє вивчати особливості господарського використання території, систем розселення, головних типів господарств і умов життя населення);
геоінформаційний (полягає у створенні геоінформаційних систем, які є сучасним засобом збирання, збереження та аналізу різноманітних відомостей про територію).
Джерела географічних знань.
Об’єкти вивчення економічної та соціальної географії світу – природні ресурси, світове господарство, населення, країни – складні, неповторні, динамічні. Тому всі важливі події, що відбуваються у світовій політиці та економіці, зміни на політичній та економічній картах світу не можуть бути пояснені на сторінках шкільного підручника. У цьому випадку важливим джерелом знань стає географічна література, географічні енциклопедії, словники та довідники, статистичні довідники, географічні карти та атласи, періодичні видання, тематичні телевізійні та радіопередачі, твори вітчизняних та зарубіжних письменників, праці науковців, а також освітні ресурси мережі Інтернет.
