Офіційна назва - Республіка Вануату - Ripablik blong Vanuatu(біслама); Republique de Vanuatu(фр.);
Republic of Vanuatu( англ.).

Географічне положення - група островів у південно-західній частині Тихого океану між 12°–21° пд.ш. і 166°–171° с.д. Найбільші  острови - Еспіріту-Санто (Espiritu Santo), Малекула (Malekula), Маево (Maevo), Ефате (Efate). Займає архіпелаг Нові Гебріди.

Площа території  - 12 190 кв. км.

Населення - близько 207 тис. осіб (2008 р.).

Столиця - Порт-Віла - Port-Vila  - (о. Ефате) - 30,1 тис. осіб (1999 р.)

Адміністративний поділ - з 1994 року ділиться на 6 провінцій. Назви провінцій утворені першими складами або буквами основних островів, які входять до складу провінції.
-Малампа (назва від назв островів Малакула, Амбрім і Паама) 
-Пенама (Пентекост, Амба, Маево) 
-Санма (Санто, Мало) 
-Шефа (острови Шеперд, Ефате) 
-Тафеа (Танна, Аніва, Футуна, Ерроманго, Анейтюм) 
-Торба (острови Торрес, острови Банкс) 
З 1985 по 1994 роки країна ділилася на 11 острівних регіонів:
-Амба і Маево (столиця Лонгана) 
-Амбрім (столиця Еас) 
-Банкс і Торрес (столиця Сола) 
-Ефате (столиця Порт-Віла) 
-Епі (столиця Рінгдав) 
-Малекула (столиця Лакаторо) 
-Паама (столиця Ліро) 
-Пентекост (столиця Лолтонг) 
-Санто і Мало (столиця Луганвілл) 
-Шеперд (столиця Моруа) 
-Тафеа (столиця Ісангел) 
У період кондомінімуму існувало 4 адміністративних округи:
1) Південний округ 
2) Центральний округ 1 
3) Центральний округ 2 
4) Північний округ.

Офіційні мови  - французька, англійська, державна - біслама (піджин).
 
Релігія  - більшість віруючих - християни (пресвітеріани - 31,4%, англікани - 13,4%, католики - 13,1% і ін.). Традиційні місцеві вірування сповідає до 5,6% населення (включаючи такі колоритні культи, як "очікування Джона Фрума"), до 9,6% населення відносять себе до різних буддійських і конфуціанських конфесій.

Грошова одиниця - вату= 100 сантимів.

Національне свято - 30 липня - День Незалежності (1980 р.).

Державний прапор  - прийнятий 13 лютого 1980 року. Як основа національного прапору були вибрані кольори партійного прапора партії Вануаку, яка привела країну до незалежності у 1980 році, - червоний, зелений, чорний і жовтий. Остаточний варіант був вибраний парламентським комітетом з декількох пропозицій місцевих художників. Зелений колір символізує багатство островів, червоний — колір крові людей і свиней, чорний — місцевих жителів ні-вануату. За пропозицією прем'єр-міністра Вануату були включені жовта і чорна розділові смуги (en:Fimbriation). Жовта Y-подібна фігура символізує світло Євангелія, яке освітлює острови Тихого океану (у Вануату близько 90% християн). 
Жовта емблема на чорному фоні — кабаняче ікло — символ благополуччя, яке носять на островах як талісман, і два листки місцевої папороті намеле. Листя є символом миру, а 39 їх листочків представляють 39 членів законодавчого органу Вануату (на момент ухвалення прапору парламент Вануату складався з 39 осіб). Співвідношення сторін: 19:36.

Герб  - герб Вануату було прийнято в 1980 році після одержання незалежності англо-французьким кондомініумом Нові Гебріди (колишня назва країни).
На гербі зображений меланезійський воїн або вождь зі списом у руках, який стоїть перед вулканом. У нижній частині герба розташований національний девіз країни: "Long God yumi stanap" (у перекладі з мови біслама "За Богом ми стоїмо"). Позаду зображення воїна — державна емблема Вануату: два зелених листка саговника, за якими — срібне кабаняче ікло.
Листя саговника символізує мир, а кабаняче ікло — благополуччя (у Вануату кабан — символ багатства). Державний девіз країни був вигаданий першим прем'єр-міністром Республіки Вануату, англіканським священиком Уолтером Ліні.

Національний гімн - «Yumi, Yumi, Yumi».

Членство в міжнародних організаціях  - Вануату входить у Співдружність, яку очолює Велика Британія, є членом ООН (з 1981 р.), а також Південнотихоокеанської комісії і Південнотихоокеанського форуму, Руху неприєднання і ряду інших міжнародних організацій.