Офіційна назва – Соломонові Острови.

Географічне положення - острівна держава у південно-західній частині Тихого океану, на схід від Папуа-Нової Гвінеї. Займає південно-східну частину архіпелагу Соломонових островів (за винятком островів Бугенвіль і Бука, які географічно є частиною цього ж архіпелагу, але політично належать Папуа-Новій Гвінеї) і сусідні острови (всього 992 острови і рифи, 347 з них населені). На заході (острів Муруа і риф Поклінгтон) і півночі (атол Нукуману) межує з Папуа-Новою Гвінеєю, на сході - з Тувалу, на південному сході - з Вануату (острови Торрес), на півдні - з французькими заморськими територіями (риф Бамптон, всі кордони морські). Найбільші острови - Сан-Кристобаль, Гуадалканал, Малаїта, Санта-Ісабель, Нью-Джорджія, Шуазель.

Площа території  - 27 556 кв.км.

Столиця -  м. Хоніара - Honiara (на острові Гуадалканал) - 56,3 тис.осіб

Рельєф.

Соломонові Острови простяглися двома ланцюгами з північного заходу на південний схід більш ніж на 1400 км. Більша частина островів архіпелагу – вулканічні вершини підводного хребта. Гірські ланцюги займають майже всю їх поверхню, лише уздовж узбережжя тягнуться вузькі низовини. Досить широка берегова низовина є тільки на північно-східному березі Гуадалканала. На цьому ж острові знаходиться найвища точка країни – гора Макаракомбуру (2447 м). На островах зустрічаються згаслі і діючі вулкани, гарячі джерела, часто трапляються землетруси. Багато островів облямовані кораловими рифами; крім вулканічних островів є коралові острови-атоли. До острівної групи Санта-Крус входять сім вулканічних островів: Ндені, Утупуа, Ванікоро, Тінакула та інші. Вони лежать на підводному гірському хребті й оточені кораловими рифами. Група островів Суоллоу утворена 12 дрібними острівцями – залишками піднятого атолу. Острови Дафф – 10 вулканічних островів. Вершинами підводних вулканів є східні острови Ануда, Мітре і Тікопіа. Сікаїана та Онтонг-Джава (Лорд-Хау) є кораловими атолами, а Реннел і Беллона – підняті коралові острови.

Клімат.

Екваторіально-тропічний, пом'якшений впливом океану. З квітня по листопад стоїть порівняно суха і прохолодна погода, дмуть південно-східні пасати. З листопада по квітень триває спекотний і вологий сезон, панують північно-західні мусони, іноді переходять в урагани. Середньомісячна температура у лютому +27° С, у серпні +24°С. Кількість річних опадів 2500–3500 мм, причому у районі Хоніари – 2100 мм, у вологіших районах 8000 мм.

Тваринний світ.

Нечисленні ендемічні ссавці (кажани, сумчасті кускуси, пацюки та миші) є здебільшого нічними мешканцями, тому зустріти їх можна рідко. З іншого боку, крони лісу буквально кишать всілякими пернатими (близько 223 видів), комахами (тільки метеликів близько 130 видів), а під трав’яним покривом живуть всілякі земноводні і рептилії (близько 70 видів). Щороку тисячі рідкісних птахів, рептилій, амфібій, риб і метеликів експортуються з території Соломонових Островів для продажу в країнах Азії, Північної Америки та Європи. На берегах островів регулярно (з листопада по лютий) відкладають яйця найрідкісніші морські черепахи. Ізольована група островів Санта-Крус має значно менший видовий склад місцевої флори і фауни, ніж головний ланцюг.

Рослинний світ.

Найбільш поширені червоноземні родючі грунти, що залягають на річкових терасах і в дельтах рік. Гори вулканічних островів покриті густими вологими лісами, в яких ростуть цінні тропічні породи дерев. Низовинні райони використовуються для вирощування кокосових пальм, батату, таро, ямсу, рису, какао та інших культурних рослин (обробляються 1,5% площі). Низовини нерідко заболочені. Рослинність північно-східних рівнин Гуадалканала представлена саванами.