Берлін
ПЛАН.
1. Загальні дані.
2. Історія Берліна.
3. Географічне положення.
4. Берлін - центр мистецтва, культури і науки в Німеччині.
5. Індустріальний Берлін.
Загальні дані:
Населення: 3.459.000.
Іноземців: ок. 500.000 чоловік.
Щільність населення: 3.883 чоловік на 1 кв. км.
Площа землі: 890,85 кв. км.
Висота: 35-50 м. над рівнем моря Історія Берліна.
Походження Берліна бере початок в 13 столітті, а точніше з 1235 року, коли рибальські села Берлін і Келльн (Coelln не плутати з Koeln) отримали свої міські права. Через сприятливого та вигідного географічного розташування подвійного міста Берлін Келльн біля річки Шпрее, Берлін дуже скоро досяг великого економічного успіху. Вже на початку 14 століття Берлін-Келльн був провідним індустріальним містом в Меркском міському союзі (Maerkisches Staedtebund), а трохи пізніше Берлін став членом Ганзи (Hanse). Під правлінням намісника Йогана Цицеро (Johan Cicero 14551499) Берлін став столицею Курбранденбурга (Kurbrandenburg). Культурним та економічним центром Пруссії Берлін став після зведення академії мистецтв (1696), академії наук і університету, а також і після індустріалізації міста.
Столицею Німеччини Берлін був з 1871 по 1945 рр.. Після приєднання до Берліна безлічі громад у 1920 р. виник т. н. Великий Берлін. До свого духовного і культурного падіння в період нацистської диктатури і до руйнувань під час Другої світової війни Берлін був не тільки економічним центром Німеччини, але й однією з культурних столиць Європи в "золоті двадцяті роки".
Після Другої світової війни Берлін десятиліттями мав славу символом німецького розколу і центром холодної війни між західними державами-переможницями і Радянським Союзом. У 1948 р. Західний Берлін витримав одиннадцатимесячного блокаду завдяки "повітряному мосту". Авіація військово-повітряних сил США літаками при підтримці з боку британських і французьких союзників забезпечувала населення Західного Берліна по повітрю життєво необхідними товарами. Берлін був зайнятий перемогли силами (СРСР, США, Великобританія і Франція) і поділено на 4 сектори. У 1948 р. відбулося політичне і адміністративне розділення колишньої столиці на Західний (контрольовані американцями, англійцями і французами) і Східний сектори (контроль Радянського Союзу). Східний Берлін став столицею нової держави - НДР.
Берлінська стіна
Ще кілька років тому Берлін розділяла жахлива, величезна Берлінська стіна. Поділ Берліна почалося в ніч з 12 на 13 серпня 1961. 15 серпня почалася споруда цегляною, а пізніше бетонної стіни. Берлінська стіна, звана східнонімецьким урядом як антифашистська захисна стіна (antifaschistischer Schutzwall), розділяла усередині міста західні райони Берліна Reinickendorf, Wedding, Tiergarten, Kreuzberg і Neukoeln від районів східного Берліна Pankow, Prenzlauer Berg, Mitte, Friedrichshain і Treptow. У 1988 році довжина стіни складала 155 км, з них 43,1 км припадали на безпосередньо Берлін. Кордон розділяє західний Берлін від східного складалася із стіни заввишки 4,1 м, за якою знаходилися 293 оглядові башти, 57 бункерів, "Смертельна лінія" ("Todesstreifen") шириною в 10 м., пости із сторожовими собаками, патрульна дорога, а так ж 100-метрова заборонена зона. Вже 21 серпня був застрелений перший біженець, що намагався перебратися через кордон. За весь час існування берлінської стіни, при спробі переправи з одного боку на іншу, було убито більше сімдесяти чоловік, більше ста були поранені, більше 3.000 затримано. Але незважаючи на всі обережності уряду, перешкоди, смерті і арешти, багатьом все ж вдався втечу. Поділ столиці символізувало розвал Німецької держави. Кордон була відкрита тільки 9 листопада 1989 року в результаті заворушень, викликаних демонстрантами. У демонстрації брало участь близько 500.000 чоловік. Уряд НДР не могло більше витримувати тиску демонстрантів і був вимушений відкрити межу до ФРН і західного Берліна. Сьогодні Берлін знову столиця Німеччини.
Географічне положення.
Берлін розташований при впадінні річки Шпре (Spree) в річку Хафель (Havel), на судноплавних каналах пов'язують Берлін з р. р. Ельба (Elbe) і Одер (Oder). Берлін граничить тільки з федеральною землею Бранденбург. Лісами Берлін покритий приблизно на 17%. Тут знаходяться такі ліси і зелені зони, як Шпандау Тегель (Spandau Tegel), Штадтфорсте Груневальд (Stadtforste Grunewald), Дюппель (Dueppel), Кепнік (Koepnik), Дамі (Dahme) і Грюнау (Gruenau). Також в Берліні є декілька озер. Відомими озерами Берліна є: Озеро Теглер (Tegler See), Ваннзеє (der Wannsee), Шлахтензее (der Schlachtensee), Грюневальдзее (der Gruenewaldsee), Мюггельзее (der Mueggelsee) і Озеро Руммельсбургер (der Rummelsburger See).
Берлін розвинувся до точки збору безлічі торговельних шляхів. Річковий порт і аеропорти Тегель (Tegel), Темпельхоф (Tempelhof) і Шенефельд (Schoenefeld) роблять Берлін великим транспортним центром, особливо в північному і Середньонімецькі регіонах.
Берлін - центр мистецтва, культури і науки в Німеччині.
Берлін займає провідне місце в галузі мистецтва, культури і науки в Німеччині. У Берліні знаходяться Вільний Університет (die Freie Universitaet з 1948г.), Технічний Університет (die Technische Universitaet з 1879 р.), Вищі школи мистецтва і музики, Федеральний Адміністративний Суд (Bundesverwaltungsgericht), безліч державних установ, науково-дослідні інститути, державні бібліотеки, театри (Schiller-Theater, Schlossparktheater), галереї. Після об'єднання Берлін знаходиться на шляху до найбільшої європейської музейної метрополії, адже в більш ніж тримільйонному місті налічується 170 музеїв. Їх зборів цілком можуть змагатися з колекціями Лондона, Парижа, Нью-Йорка і Петербурга. Це острів Музеїв (Museeninsel) з музеями Пергамон (Pergamonmuseum), ШтіфтунгПройсішер Культурбезітц (der Schtiftung Preussischer Kulturbesitz). Навіть ті, хто знайомий з Берліном лише з чуток, напевно знайоме назва Шарлоттенбург. Це - один з центральних районів міста з розкішним палацово-парковим ансамблем. У Берліні розташовуються ботанічні і зоологічні сади, багато теле-і радіостанції, кабаре, концертні зали, серед них і знаменита Берлінська Зелена Естрада (die Berliner Waldbuhne) і багато чого іншого. Велика виставкова територія біля радіомовної вишки зробила Берлін одним з провідних німецьких виставкових міст.
Культурний ландшафт Берліна дивно різноманітний. У місті 32 драматичних театру, 134 кінотеатру, постійно зростаюче число галерей, а також 167 музеїв. У липні в щорічно проведеному «Параді любові» взяли участь близько одного мільйона чоловік. Берлін буквально потопає в зелені: 40 відсотків його території зайнято водоймами, лісовими масивами і парками. Протяжність внутрішньоміських водних шляхів становить 197 кілометрів.
У Берліні три оперні театру (Німецький театр опери та балету. Німецький Державний оперний театр на Унтер-ден-Лінден, театр "Коміше опер"), кілька великих оркестрів, десятки інших театрів. Що знаходиться в східній частині Берліна університет носить ім'я вченого і політика Вільгельма фон Гумбольдта (1767-1835 рр..) Та ім'я його брата, великого мандрівника і натураліста Олександра фон Гумбольдта (1769-1859 рр.).. У західній частині знаходяться засновані в 1948 р. Вільний університет і Технічний університет. Наука та дослідження представлені в Берліні та іншими численними інститутами, до них, напр., Відносяться Інститут ім. Хана і Майтнер, який, зокрема, веде дослідження в області ядерної і реакторної фізики, Інститут техніки зв'язку ім. Генріха Герца і фонд "Культурна спадщина Пруссії".
Серед уцілілих після другої світової війни архітектурних споруд знамениті Бранденбурзькі ворота (Brandenburger Tor) з новою Квадрігой з 1958 р.. Виробляють враження Бранденбурзькі ворота були скопійовані німецьким архітектором К. Г. Лангханс (Langhans) з афінських пропілеїв акрополя, які зводилися в давньогрецьких містах, як притулок на випадок війни. А коронує ворота богиня миру Квадрига в двоколісної колісниці запряженій четвіркою коней в один ряд.
Також після війни вціліли: Монумент Перемоги (die Siegessaeuele, 1869-1873 р.), das Zeughaus (сьогодні музей німецької історії), die gotische Marienkirche і Neue Wache (сьогодні антифашистський пам'ятник). Наново споруджені були: Німецька державна опера (die Deutsche Staatsoper), Рейхстаг (die Reichstagsgebaude), замок Беллевю (das Scloss Bellevue 1785 р., з 1959 р. замок є місцезнаходженням установи міністрів федеральних земель Німеччини) і замокнув Шарлоттенбург (das Schloss Charlottenburg, 17-18 століття).
Також існує багато нових споруд, які не можна не помітити. Однією з новозбудованих споруд є берлінська телевізійна башта заввишки 360 м, а також будівля конгресу (Kongresshalle), Ханзафіртель (das Hansaviertel), міська бібліотека (die Staatsbibliothek), інтернаціональний конгрессцентр (das Internationale Congress Centrum = ICC), філармонія (die Philharmonie), Европацентр (das Europa-Center) і такі сучасні церкви як Кайзер-Вільхельм-Гедехтнісськірхе (Kaiser-Wilhelm-Gedaechtnisskirche).
В даний час майбутня урядова резиденція виростає зі своїх колишніх кордонів. Розрахунки показують, що на великій території Берліна в 2000 р. буде проживати близько восьми мільйонів жителів. Робляться великі зусилля для узгодження мережі транспорту (вуличний транспорт, метро і електричка, пороми, повітряний транспорт) з сучасними вимогами, не руйнуючи при цьому "зелений" Берлін, місто парків, лісів і озер.
Індустріальний Берлін.
Берлін, найбільший і багатосторонній індустріальне місто Німеччини, перш за все в галузях електротехніки, машинобудування, одягу, оптичної та хімічної продукції, меблів, харчової та паперової промисловості. До цих пір Берлін - найбільший промисловий центр Європи з такими галузями, як машинобудування, харчова та смакова, текстильна промисловість і перш за все електропромисловість. У 19 столітті тут були створені дві світові фірми - АТ Сіменс і AEG. Вони з успіхом зробили стрибок у вік інформації. Провідні торгові будинки міста - КадеBe (Кауфхаус дес Вестенс), Вертхайм і Герті.
Возз'єднаний Берлін переживає процес реінтеграції в міжнародну економічну систему. З десяти найбільших компаній Берліна, що налічують в цілому по всьому світу 390.000 Зайнятих, чотири («Дебіс», «Адтранц», «Феаген», «Хехст-Шерінг АгрЕво») були утворені після 1990 року, а дві («Дойче Бан АГ», «Ельф Оіл Дойчланд») після 1990 року перенесли сюди свої правління. Біля однієї третини з 50 найбільших компаній світу, а також 75 із 100 найбільших фірм Німеччини представлені в Берліні. Також з'явилася гостра конкуренція на газетному ринку: у Берліні виходять такі впливові газети як "Берлінер Моргенпост", "Берлінер Цайтунг" і "Тагесшпігель". Міжрегіональна газета "Ді Вельт" перевела свою редакцію з Бонна до Берліна.
У об'єднаного міста великі завдання. Тепер сходяться разом люди, формування яких десятиліттями проходило в різних політичних системах. Згладжується економічна диспропорція. Хоча об'єднання і викликало в місті величезний економічний бум, але заходи з відновлення зв'язків між раніше розділеними частинами, з розширення та модернізації майбутньої резиденції уряду, по прийому різко зросла кількість жителів вимагають творчого підходу, засобів і спритності.
Список літератури:
1. Радянський енциклопедичний словник. - М.: «Радянська енциклопедія», 1989 - 1600 с., Іл.
2. Країни світу: короткий політико-економічний довідник. - М.: Изд. політлітератури, - 1991. - 479 с.
3. Державний музей Берліна: альбом. - М.: «Мистецтво», - 1983. - 160 с., Іл.
4. При підготовці реферату були використані матеріали всесвітньої мережі Інтернет.
