"Люксембург”
Офіційна назва - Велике Герцогство Люксембург (Grand -
Duche de Luxembourg).
Географічне положення - держава
розташована в Західній Європі. Межує з Бельгією, Німеччиною і Францією. Виходу
до моря не має. Разом з Бельгією і Нідерландами входить до об'єднання Бенілюкс.
Площа - 2,586 тис. кв.км.
Населення - 435,7 тис. осіб (2000 р.).
Люксембуржці - 76%, а також німці, французи, італійці, португальці.
Столиця - Люксембург (Luxemburg) - 80,7
тис. осіб (2000 р.).
Найбільші міста: Еш-сюр-Альзет (24,6
тис.), Діфферданж (16,4 тис.) і Дюделанж (16 тис.).
Адміністративно-територіальний поділ - 3
округи (arrondissement), які діляться на 12 кантонів (canton), кантони - на 118
комун (commune).
Державна мова - французька, німецька і
люксембурзький діалект (франсік мозелан), який отримав ранг національної мови
згідно з законом у серпні 1982 року.
Релігія - переважно католицизм (97%
населення), є протестантські та іудаїстські громади.
Грошова одиниця - з 1 січня 2002 р. -
Євро=100 євроцентам. До 28 лютого 2002 р. - люксембурзький франк.
Національне свято - 23 червня - День
народження Великого Герцога (1921 р.)
Герб - на смугастому біло-синьому щиті,
увінчаному золотою короною, червоний лев (колишня емблема герцогів
Бургундських). Знизу під щитом - Мальтійський хрест. У свою чергу цей щит
тримають ще два золотих леви, які дивляться в протилежні боки. Поверх
королівської мантії - ще одна золота корона.
Прапор - прямокутне полотнище, яке
складається з трьох рівновеликих горизонтальних смуг червоного, білого і
блакитного кольору (зверху вниз).
Членство в міжнародних організаціях: ООН,
НАТО, ЄС, країна входить в економічний союз Бенілюкс.
Економіка
Економіка Люксембургу є стабільною і
процвітає, рівень безробіття нині становить приблизно 3%. Повоєнна історія
економіки пов'язана з металургійною галуззю і поступовим, але досить болісним
процесом її заміни сектором фінансових послуг.
Залізняк у Люксембурзі був відкритий у
1850 році. Ця дата вважається датою народження металургійної галузі, з якою
пов'язаний стан економіки більшої частини ХХ століття. Незважаючи на спад у
1980-х роках, металургія як і раніше забезпечує найвищу зайнятість і 25%
експортних доходів. Після війни уряд вирішив змінити курс економіки. Щоправда,
як і в більшості розвинутих країн, послуги розвивалися саме від промислового
виробництва. Таким чином, у країні почався бум фінансових послуг, якому значною
мірою допомогли податкові ходи. У Люксембурзі налічується більше ніж 12 тис.
холдингових компаній, а також 1300 інвестиційних фондів і 220 банків. Крім
того, існує сектор випуску європейських облігацій.
Невеликі розміри та розташування країни
стали причиною її тісної інтеграції з сусідами. З 1921 року Люксембург
підтримує тісне співробітництво з Бельгією, а після Другої світової війни до
цього союзу приєдналися Нідерланди, в результаті чого утворився Бенілюкс. Це
об'єднання стало прототипом Європейського Союзу.
У 1995 валовий внутрішній продукт (ВВП)
оцінювався в 17,1 млрд. дол., або 44 172 дол. з розрахунку на душу населення
(проти 26 556 дол. у Бельгії і 43 233 дол. у Швейцарії). Виходячи з паритету
купівельної спроможності, витрати населення Люксембургу становили на кожного
мешканця 16 827 дол. (у США - 17 834 дол.). Річне зростання ВВП на початку
1990-х років у середньому становило 5,5%, що набагато вище середнього показника
для країн - членів ЄС.
У 1997 році в країні відзначено найвищий
у світі показник ВВП на душу населення - 44,2 тис. доларів.
Промисловість
Біля південного кордону Люксембургу є
багаті родовища залізняку, що належать до обширного Лотаринзького басейну. У 1970-му році тут було видобуто приблизно
5,7 млн. тонн руди, але виробництво швидко скорочувалося і остаточно було
згорнуте на початку 1997 року. Тоді ж була погашена остання доменна піч.
Сталеливарне виробництво в останні роки працювало на імпортній руді, яка
ввозилася в основному з Франції. На частку сталі в 1952р. припадала третина
ВВП, а у 1994 - лише 6%. За період з 1974р. до 1990 р. випуск сталі скоротився
з 6,4 млн. т до 3,5 млн. т, а виробництво чавуну знизилося вдвічі. Основний
сталеливарний концерн АРБЕД, заснований у 1911 році, був найбільшим промисловим
підприємством країни. Зараз сталеливарне виробництво переорієнтоване на
використання брухту як сировини і переплавку в електропечах.
В економіці Люксембургу важливе значення
приділяється створенню телекомунікаційних мереж і виробництву аудіо- та
відеотехніки. Виробляються хімічні продукти, машини, пластмаси, тканини, скло,
порцеляна. Багато нових підприємств створено великими фірмами США. Для
іноземних компаній привабливим фактором є те, що місцеві робітники знають
кілька мов.
Майже вся енергія, що споживається в
Люксембурзі, імпортується, включаючи нафту, природний газ, кам'яне вугілля.
Сільське
господарство
Приблизно чверть території Люксембургу
обробляється, ще одна чверть зайнята під луками і пасовищами. Основні галузі сільського господарства:
м'ясомолочне тваринництво і зернокормове рослинництво.
Середні розміри ферм у Люксембурзі
невеликі - приблизно 7 га,
на більшості з них практикується змішане господарство. Грунти бідні, піщані,
для підвищення їх родючості вносяться фосфорні добрива, побічний продукт
металургійного виробництва. Основні культури - картопля, пшениця, овес, ячмінь,
жито і конюшина на насіння. Вирощується також виноград; у долині Мозеля
виробляються якісні білі вина. Зростає потреба в імпорті продовольчого зерна і
окремих видів кормового зерна. Врожаї сільськогосподарських культур значно
нижчі, ніж у Бельгії і Нідерландах. Сільське господарство країни отримує
субсидії від держави і ЄС для підтримання стабільного рівня цін і прямих виплат
фермерам. У 1995 році на частку сільського господарства припадало 1,1% ВВП і
2,7% загальної кількості зайнятих (проти 5,4% у 1980-му). Хоча економіка країни
значно виграла від участі у Бельгійсько-Люксембурзькому економічному союзі та в
митному союзі Бенілюксу, сільське господарство не було модернізоване на рівні
інших галузей економіки.
Фінанси
Банківська справа і фінансові послуги стали
основним видом економічної діяльності, який у 1995 році концентрував 31,9 ВВП і
9,2% зайнятих. Люксембург - один з фінансових центрів Європи. У 1995 році тут
знаходилися представництва 220 іноземних банків, які залучалися ухваленими
наприкінці 1970-х років найсприятливішими в ЄС законами про банківську
діяльність, що гарантували збереження таємниці внесків. Проте гармонізація
законів у країнах ЄС, проведена в 1993 році, дещо нівелювала переваги
Люксембургу перед іншими країнами Союзу. У 1992 році сумарні авуари фінансових
організацій Люксембургу зросли до 376 млрд. доларів. У 1994-му в країні діяло
12 289 холдингових компаній.
У Європі Люксембург посідає друге місце
після Лондона за кількістю банків (220 банків). Можливо, приватний банківський
капітал у Люксембурзі є найбільшим у Європі. Місцева біржа спеціалізується на
статутних фондах, більшість з яких зареєстрована в країні, а їхні акції - у
торговому лістингу біржі.
Зовнішня
торгівля
Зовнішня торгівля Люксембургу пов'язана
із зовнішньою торгівлею Бельгії, і Національний банк Бельгії здійснює
міжнародні операції Люксембургу. Держава значною мірою залежить від зовнішньої
торгівлі. Більша частина промислової продукції йде на експорт, причому третину
становлять метали і готові вироби.
Люксембург повністю імпортує енергоносії
для промисловості - кам'яне вугілля і нафту; ввозяться також автомобілі,
тканини, бавовна, продовольство і сільськогосподарські машини. До середини
1970-х років торговельний баланс був позитивним, і надходження від експорту
перевищували витрати на імпорт, але скорочення виробництва сталі істотно
змінило баланс. У 1995 вартість експорту становила 7,6 млрд. дол., а вартість
імпорту - 9,7 млрд. Торговельний баланс зводиться за рахунок великих прибутків
фінансового сектора. Основні зовнішньоторговельні партнери Люксембургу - країни
ЄС.
Транспорт
і зв'язок
Транспорт Люксембургу відрізняється
високим рівнем розвитку. Довжина мережі залізниць - 271 км, автомобільних шляхів
- 5100 км.
Основна меридіональна залізниця сполучена з лініями Франції і Бельгії, а
широтна з'єднує лінії Німеччини і Бельгії. Єдиний аеропорт - Фіндель
знаходиться за 5 км
на схід від столиці.
|