Офіційна назва - Ліванська Республіка.
Географічне положення - держава в Західній Азії на східному узбережжі Середземного моря. Межує на півночі і сході з Сирією, а на півдні з Ізраїлем. Велику частину Лівану займає однойменний хребет, від якого і пішла назва країни. Територія Лівану простягнулась вздовж узбережжя на 210 км.
Площа території - 10 452 кв.км.
Населення - 4,194 млн осіб (2008р.) (араби - 95%, вірмени - 4%, євреї та інші - 1%).
Столиця - м. Бейрут Bayrut - 1,846 млн осіб, з передмістями (2007 р.)
Рельєф місцевості.
Для території Лівану характерні гірські і горбисті форми рельєфу. Рівнинні ділянки зустрічаються на узбережжі Середземного моря. До низовин належить долина Бекаа, що розташована в глибині країни. Територію Лівану можна поділити на чотири фізико-географічних райони: 1) прибережна рівнина, 2) хребет Ліван, 3) долина Бекаа 4) хребет Антиліван з гірським масивом і Еш-Шейхом (Хермон).
Прибережна рівнина. Ширина прибережної рівнини не перевищує 6 км. Вона утворена повернутими до моря серпастими низовинами, обмеженими приярками хребта Ліван, які вдаються в море.
Хребет Ліван. Хребет Ліван утворює найбільший гірський район у країні. Вся територія, що складається з потужних шарів вапняків, пісковиків і мергелей, належить до єдиної складчастої структури. Довжина хребта становить близько 160 км, ширина варіює від 10 до 55 км. Найвища точка країни гора Курнет-ес-Сауда (3083 м) знаходиться на південний схід від Тріполі; помітно нижче друга місцева вершина г. Саннін (2628 м). На сході гори обмежені заломом, що обривається до долини Бекаа, висота якого досягає 900 м.
Долина Бекаа. Вкрита алювіальними наносами долина Бекаа знаходиться між хребтом Ліван на заході і гірськими пасмами Антиліван і Хермон на сході. Максимальні позначки висот бл. 900 м зафіксовані в районі Баальбека, на вододілі р.Ель-Асі (Оронт) і р.Ель-Літані на півдні.
Гори Антиліван і Еш-Шейх належать до протяжних складчастих гірських структур, але загалом нижче і мають менш складну геологічну будову, ніж хребет Ліван. Утворені потужними шарами вапняків. Висоти досягають у пасмах Антилівану 2629 м і в масиві Еш-Шейх 2814 м.
Клімат.
За винятком високогірних районів і деяких частин долини Бекаа клімат Лівану характеризується спекотним сухим літом і м'якою вологою зимою, що типово для Середземномор'я. Місцеві мікрокліматичні умови зумовлюються зіткненням вологих повітряних мас з гірськими бар'єрами.
Температури: в прибережній зоні і передгір'ях температури найспекотнішого місяця (серпень) становлять бл. 30° С. В цю пору року вітри з моря підвищують відносну вологість повітря до 70%. На рівні вище 750 м температури вдень майже такі ж високі, однак вночі вони опускаються до 11–14° С. Зими м'які (в січні і лютому бл. 13° С), з різницею денних і нічних температур 6–8° С. Граничні показники температур у Бейруті, на узбережжі, коливаються від 42° С влітку до –1° С взимку. Вершини гір вкриті снігом протягом півроку, середньомісячні температури на 6–8° С нижче, ніж у приморській смузі. У долині Бекаа літо прохолодніше (24° С), а зима холодніша (6° С), ніж у Бейруті (28° С і 14° С).
Опади випадають майже виключно взимку. У прибережній зоні і на навітряних схилах гір, повернутих до Середземного моря, випадає 750–900 мм опадів на рік, а в районі хребта Ліван, під впливом вологих повітряних мас, може випадати більш як 1250 мм. У долині Бекаа, з підвітряної сторони хребта Ліван, значно сухіше: у Ксарі, в центральній частині долини, середньорічний показник становить 585 мм. Антиліван і Еш-Шейх зволожені помітно менше, ніж хребет Ліван, але дещо більше, ніж долина Бекаа.
Водні ресурси.
Сприятливі природні умови для сільського господарства є тільки на вузькій, але добре зволоженій береговій рівнині. На порізаних схилах хребта Ліван споруджено численні тераси, які зрошуються за рахунок рясних водних джерел і відведені під різноманітні культури: від тропічних, таких як банани, біля підніжжя гір до картоплі і зернових на висотах 1850 м, де проходить верхній кордон землеробних районів. На східних схилах хребта Ліван випадає обмежена кількість атмосферних опадів, вони мають незначні запаси підземних вод. Внаслідок цього кількість рік, що стікають у долину Бекаа з хребта Ліван на заході і з гір Антиліван і Еш-Шейха на сході, невелика. Вапняки, що утворюють ці височини, активно поглинають запаси вологи, що надходить з дощами, і вона виходить на поверхню біля підніжжя східних схилів вже на сирійській території.
