Офіційна назва - Федерація Малайзія. Географічне положення - країна розташована в Південно-Східній Азії і складається з двох частин. Західна Малайзія розташована на півдні півострова Малакка й межує на півночі з Таїландом. Омивається водами Південно-Китайського моря на сході й Малаккської протоки на заході. Східна Малайзія розташована на півночі острова Калімантан. Межує: з Брунеєм - на півночі та з Індонезією на півдні та сході. Омивається водами Південно-Китайського моря на півночі й моря Сулу на заході. Площа території - 329 758 кв. км. Населення - 26,17 млн. осіб (2007 р.). Столиця - Куала-Лумпур - Kuala-Lumpur- (федеральна столиця) - 1,448 млн осіб (2007 р.) Рельєф місцевості і водні ресурси. Берегова лінія півострівної частини Малайзії має довжину бл. 1900 км, береги слабо порізані і характеризуються плавними контурами. Проте є досить багато зручних гаваней і бухт, в яких побудовано портові споруди. Їх велика частина знаходиться на заході і півдні півострова. Берегова лінія малайзійської частини Калімантана має довжину бл. 2250 км, на сході вона дуже розчленована. Найбільш глибоко врізані в сушу затоки знаходяться на північному сході Калімантану (Дарвел, Сандакан, Лабук, Маруду, Кіманіс). У прибережній зоні Малайзії безліч островів. Найбільші з них – Ланкаві і Пінанг, розташовані у Малаккській протоці на північному заході країни, і Бангі і Лабуан біля узбережжя Сабаха. Велику частину Півострівної Малайзії займають пагорби і невисокі гори, що створюють кілька паралельних пасм. Найдовший хребет Кербау має субмеридіональне простягання, перетинає майже всю країну і утворює головний вододіл п-ова Малакка. Найвища точка Західної Малайзії – гора Тахан (2187 м). У центральній і південній частинах п-ова Малакка, а також вздовж узбережжя поширені низовинні рівнини. Ширина прибережних рівнин досягає 30 км на сході і 60 км на заході. Вони мають плоский рельєф і дуже заболочені. Велика частина Східної Малайзії зайнята плоскогір'ям і масивним гірським хребтом на кордоні з Індонезією. У Сабасі розташована найвища точка країни, ізольована гора Кінабалу (4100 м). Найвища точка Саравака – гора Муруд (2246 м). Вздовж узбережжя тягнеться вузька смуга низовинних рівнин, що трохи розширяється в пригирловій частині р.Раджанг. Невеликі заболочені ділянки є в Сараваці і низов'ї Раджангу. Води. Півострів Малакка характеризується густою річковою мережею. Однак річки мають невелику довжину. Найбільші з них – Паханг (бл. 320 км), Келантан, Джохор, що впадають у Південно-Китайське море, і Перак (270 км), що впадає в Малаккську протоку. На Калімантані річкова мережа більш розріджена. Найбільші річки – Кінабатанган (563 км), Лябук, Сегама, Падас у штаті Сабах і Раджанг (563 км), Барам (402 км), Лупар (228 км), Лімбанг (196 км) у штаті Саравак. Завдяки великій кількості атмосферних опадів річки повноводні круглий рік і транспортують значну кількість зваженого матеріалу. Річки Малайзії, багаті на пороги і водоспади, є потенційним джерелом електроенергії. Низов'я найбільших річок судноплавні, а Раджанг судноплавний на значній довжині. У надрах Малайзії зосереджено значні запаси багатьох корисних копалин – олов'яної, мідної і залізної (магнетит і гематит із вмістом заліза до 60%) руди, бокситів, нафти і природного газу (на шельфі Південно-Китайського моря), кам'яного вугілля, золота. За запасами олова Малайзія дещо поступається Таїланду. Клімат. На о.Калімантан і півдні п-ова Малакка клімат екваторіальний, на іншій частині півострова субекваторіальний мусонний. На рівнинах середньомісячні температури повітря коливаються в інтервалі 25–28°С. Вдень температура рідко підіймається вище +32°С, а вночі опускається приблизно до +21°С. У горах клімат помірний, а на великих висотах – прохолодний. Середньорічна сума опадів на рівнинах становить 1500–2500 мм на півострівній частині країни і 3750 мм на о.Калімантан, підвищуючись у горах до 4000–5000 мм. Опади випадають круглий рік, але в результаті чергування північно-східного і південно-західного мусонів виявляють сезонну мінливість (найбільш дощовий місяць грудень, а з лютого по червень опади менш рясні). Загалом у Сараваці і на східному узбережжі Півострівної Малайзії негода буває частіше, ніж на її західному узбережжі і в Сабасі. Максимальна річна кількість вологи зафіксована в містечку Лонг-Атар у Сараваці (6000 мм). Грунти і рослинний світ. У Малайзії поширені в основному червоно-жовті фералітні і алювіальні грунти, які під впливом злив еродують і втрачають свою родючість. У багатьох районах колись родючі грунти виснажені через безперервне вирощування одних і тих самих культур. Грунтово-кліматичні умови Малайзії дуже сприятливі для розвитку густих вологих тропічних лісів. Лісами вкрито бл. 70% території країни. Найбільше їх - на Калімантані. Вологі тропічні ліси відрізняються видовою різноманітністю. В них росте майже 8000 видів квіткових рослин, 3000 – деревних (з них 25 видів хвойних), 1000 – орхідей, 300 – пальм, 60 – бамбука, 500 – папоротей. Серед вологих тропічних лісів розрізнюють низовинні (до висоти 300 м над р.м.) і ліси передгір'їв і нижніх схилів гір (на висотах від 300 до 750–800 м над р.м.). Ліси мають триярусну будову. Зазвичай висота верхнього ярусу 40–50 м, але окремі дерева досягають 80 м (наприклад, туаланг). У вологих тропічних лісах ростуть такі цінні породи дерев з сімейства диптерокарпових, як меранти, ченгал, керуїнг, капур, балау. Крім того, поширені кемпас, мербау, ньятох, рамін та інш. Характерна велика кількість епіфітів, витких рослин (пальма ротанг тощо) і ліан. Вище 750–800 м над р.м. поширені вологі вічнозелені тропічні гірські ліси. Залежно від висоти виділяються такі пояси цих лісів: 750–1200 м над р.м. – змішані ліси, триярусні, заввишки 25–30 м з переважанням диптерокарпових (шореї платікладос та інш.) у верхньому ярусі і пальм, у тому числі карликової, у нижньому; 1200–1500 м – дубові ліси з деревами з родини лаврових, міртових, магнолієвих; 1500–2000 м – високогірне дрібнолісся (висота до 10 м) з переважанням карликових форм гірського дуба; вище 2000 м – високогірні чагарники і гірські луки. У Сабасі і Сараваці вище поясу дубових лісів розташовується пояс хвойних лісів, в якому домінують агатис, філокладус, подокарп. Для низовинних рівнин також характерні кілька типів лісу. Вздовж східного узбережжя п-ова Малакка безперервною 20-метровою смугою, а вздовж західного узбережжя окремими ареалами поширені чагарники казуарини, до яких домішуються такі породи, як пенанга-лаут і кетепанга. На західному узбережжі п-ова Малакка і на східному узбережжі в гирлах рік, у Сабасі і Сараваці виділяється широка смуга мангрових лісів, висота деревного ярусу яких досягає 12 м. Для них характерні чагарники апі-апі, бакау, лангадая. Крім того, місцями значні площі займають тропічні заболочені ліси. У Сараваці в них переважають такі цінні породи, як рамін і алан, а на п-ові Малакка – гелам. Тваринний світ. Територія Малайзії належить до Індо-Малайської зоогеографічної області. В останні роки в міру знищування лісів скорочується поголів'я диких тварин, особливо великих. Нечисленні слони, бики гаури, суматранский носоріг, тапіри. Поширені олені самбур і мунтжак, багато кабанів, у заболочених лісах зустрічається бородата свиня. З хижаків у лісах водяться тигр, леопард, чорна пантера, куниця. У лісах багато мавп: орангутан, чотири види гібонів, кілька видів макак, лорі. Зустрічаються лемури, численні кажани. Усього в лісах водиться бл. 240 видів ссавців. Вражає багатство орнітофауни Малайзії, що налічує приблизно 600 видів, що належать 70 родин. Найбільш яскраві її представники – павичі, дикі кури, фазани, майна, білозірки, дятли, зимородки, дрозди, перепела, папуги і попугайчики, дикі голуби, малайська ворона та інші. У Малайзії поширені 25 видів черепах (у тому числі морська зелена черепаха, яка виводить потомство на північному узбережжі Калімантану), більше 100 видів ящірок, 17 видів змій (у тому числі кобра, або очкова змія, королівська кобра, сітчастий пітон). Крокодили, яких колись було багато в гирлах річок, зараз знаходяться на межі вимирання, зрідка зустрічається гавіал. Особливо численна фауна комах (бл. 150 тис. видів, у тому числі 1000 видів метеликів). У прибережних водах Малайзії водяться сотні видів риб і більше 1000 видів молюсків. Промислове значення мають скумбрія, боніто, тунець, сардини, списоносець, морський окунь, летючі риби, меч-риба, парусник, місяць-риба, баракуди, акули, скати, анчоуси, мідії, осьминоги, кальмари, краби, лангусти, креветки, а з великих тварин – кашалоти, дюгони, дельфіни, морські черепахи.
