Офіційна назва - Ісламська Республіка Пакистан - Географічне розташування - на півдні Азії, на півночі півострова Індостан. На заході межує з Іраном, на північному заході - з Афганістаном, на північному сході і сході - з Індією, на півдні омивається Аравійським морем. Територія - 803,9 тис. кв. км. Населення - 160 млн осіб (2005 р.), щорічний приріст оцінюється в 2,8%. Столиця - Ісламабад (805,235 тис. осіб). Це порівняно молоде місто (до 1959 року столицею було місто Карачі), планувальне рішення якого розроблялося відомим грецьким архітектором А. Доксиадісом. Ісламабад поєднує риси як сучасного європейського міста, так і елементи традиційної пакистанської архітектури. Гори Пакистану Його північна і північно-західна частини зайняті переважно горами і височинами; східна і південно-східна - низовинною плоскою рівниною Інду (західна частина Індо-Гангзької рівнини). На півдні територія Пакистану омивається водами Аравійського моря, яке створює низькі, слабко порізані береги. На півдні - дельта річки Інд. Рельєф. Алювіальна рівнина Інду, що майже скрізь лежить на 200 м. нижче від рівня моря, відрізняється одноманітним монотонним рельєфом з малими схилами, який пожвавлюють тільки яри (поблизу рік), долини, канали і сухі русла. На південну територію Пакистану заходить західна частина пустелі Тар. У рівнинній частині басейну Інду виділяються природні і культурно-історичні області Пенджаб (на заході) і Сінд (на півдні). Гори, що облямовують рівнину Інду, супроводжуються смугою сильно розчленованих передгір'їв з ділянками бед-ленду. Західна і північно-західна частини країни займають околичні хребти Іранського нагір'я - Макран, Кіртхар, Сулейманові гори-майже паралельні ланцюги гір (висота до 3000-3600 м), що характеризуються значною сухістю ландшафту. Їх зовнішні схили, звернуті до Аравійського моря і рівнини Інду, круті; а протилежні, що знижуються до плоскогір'їв Белуджистану, - пологі. У межах останнього високі (до 3000 м) і відносно вирівняні ділянки чергуються з міжгірними улоговинами, розчленованими численними сухими руслами рік. Най могутніші гірські ланцюги розташовані на крайньому заході і належать до гірських систем Гіндукушу і Гімалаїв (найбільша висота (7690 м)- Тирічмір, найвища точка Гіндукушу). Вони глибоко розчленовані річковими долинами, спостерігається значне заледеніння. Геологічна будова і корисні копалини Пакистан охоплює північно-західну околицю Індійської (Індостанської) платформи і частину средземноморського складчастого поясу. До платформи належить східна низовинна частина країни (рівнина Інду), перекрита антропогеновими відкладами; породи осадового чохла (палеозой, мезозой і палеоген) розкриваються тільки в Соляному хребті. До складчастого пояса належать гірські системи західної і північної частин країни (Іранське нагір'я, Гіндукуш і Гімалаї). У західній частині - Белуджистані, що є частиною Альпійської геосинклінальної області, виділяється декілька зон (і сходу на захід): міогеосинклінальна (карбонатні відклади крейди і палеогену), евгеосинклінальна (тріас - юрські вапняки і породи офіолітової серії крейди), зона палеоген-міоценового флішу і зона вулканітів і гранітоїдів крейди і палеогену. Складчаста область північної частини країни складена гнейсами, кристалічними сланцями і гранітами докембрію. Уздовж її північно-західного краю простягається зона флішоїдних і вулканогенних відкладів палеозою і мезозою з інтрузіями гранітів. Складчаста область облямовується прогинами, виконаними неогеновими моласами. Найважливіші родовища корисних копалин пов'язані з осідлими комплексами околиць платформи і складчастої області. Розвідані запаси: нафти - 4,7 млн. т, газу - 453 млрд. м3, вугілля - 2 млрд. т, заліза - 500 млн. т. Відомі родовища марганцю, свинцю, цинку, бокситів, сурми, бариту, целестину, сірки, кам'яної солі, гіпсу, магнезиту, вапняків і глин. Клімат. Клімат на більшій частині країни тропічний, на сході - субтропічний, переважно сухий континентальний, у горах на заході країни чітко простежується висотна поясність. У січні температура на рівнині Інду коливається звичай від 12 до 16° С (на узбережжі Аравійського моря до 20° С), в горах на заході відмічаються морози (у високогір"ях до - 20° С). Середня температура липня (найспекотні місяць) в пустелях півдня - до 35° С, на узбережжі - близько 29° С, у горах і на плоскогір'ях заходу - 20-25° С, на висоті близько 5000 м - до 0° С. На рівнині Інду і в горах на заході країни велика кількість опадів випадає в період південно-західного мусону (у липні - вересні), в межах Іранського нагір'я - зимово-весняний максимум опадів. На узбережжі за рік випадає 150-250 мм, в Сінді - 100-200 мм (в пустелі Тар місцями до 50 мм), у долинах і на плоскогір'ях на північному заході - 250-400 мм, в Пенджабі і в передгір'ях - 350-500 мм, у горах на заході країни - 1000-1500 мм за рік. Випарність майже скрізь у декілька разів перевищує річну кількість опадів. Внутрішні води Річка Індуз.Більша частина Пакистану знаходиться в межах басейну Інду, західні райони мають місцевий стік в Аравійське море або належать (в Белуджистані) до території з внутрішнім стоком. Загальний річний стік у басейн Інду - 208 км3, з яких близько половини припадає на Інд, а решта - на її головну притоку Сатледж (Панджнад), що збирає води основних рік Пенджаба (Чинаб, Раві, Джелам, Біас). На великих річках влітку часто бувають повені, спричинені мусонами дощами і таненням снігів і льодовиків у горах. Для захисту від повеней русла багатьох рік на великій відстані обваловані. Літні витрати води у 10-16 разів вищі, ніж зимові, а окремі ріки зимою і навесні повністю пересихають. Значна частина стоку (в басейні Інду до 40%) витрачається на зрошування. За винятком гір на заході країни, річкова мережа рідка, а в окремих районах пустелі Тар і західній частині Белуджистана річок немає. На зрошуваних землях - багато зрошувальних каналів. Грунти і рослинність На рівнинах Пакистану переважають сіроземи і сіро-коричневі грунти. На південному сході, в пустелі Тар, - піщані грунти, а в міжгірних западинах Белуджистана піщані грунти пустель чергуються з солончаками. У передгір'ях - коричневі грунти і буроземи. Природа Пакистану У горах з висотою послідовно чередуються гірські коричневі, гірські бурі лісові, гірсько-лугові і гірські лучно-степові грунти. У сухих горах і передгір'ях, в основному на заході країни, спостерігається змив грунтів гірськими потоками. Зрошування на рівнинах сприяє різкому посиленню процесів засолення і заболочування грунтів, внаслідок чого значні території щороку не використовуються в сільському господарстві. Великі площі (в головному в Пенджабі) розорані. Рослинність переважно напівпустельна і пустельна. Найбідніший рослинний світ - в пустелі Тар, де переважають піщані пасма, напівзакріплені ксерофітними чагарниками (каллігонум, акація тощо) і жорсткими травами. На рівнині Інду природна рослинність - напівпустельні і пустельні савани (чий, полин, каперси, астрагали), уздовж Інду та інших річок - смуги деревно-чагарникових і очеретяних чагарників - тугаїв, у дельті Інду і вздовж узбережжя Аравійського моря - місцями мангрові чагарники. На Іранському нагір'ї широко поширена напівпустельна формація колючих подушкоподібних чагарників, у горах Белуджистана - рідкі чагарники фісташки, арчі. У горах на заході на висоті 1500-3000 м - окремі ділянки листояких (переважно дубових) і хвойних (ялина, ялиця, сосна, гімалайський кедр) лісів. Ліси займають лише 3% території країни. У долинах поблизу селищ - плантації фінікової пальми (на півдні країни), цитрусових, маслин, фруктові сади. Уздовж зрошувальних каналів багато насаджень шовковиці. Тваринний світ Тваринний світ представлений індо-африканськими, центральноазійськими і середземноморськими видами. З великих ссавців у горах водяться леопарди, дикі барани, козли і перська газель; на рівнинах - гієни, шакали, кабани, дикі осли; численні гризуни. Різноманітний світ птахів (орли, грифи, павичі, папуги). Багато змій, в Інді водяться крокодили. Аравійське море багате на рибу (оселедець, тунець та інш.).
