ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ США
План
1. Загальна характеристика.
2. Глобалізація бізнесу й інформаційна революція.
3. Фінансова система.
4. Сільське господарство.
5. Розвиток промисловості, транспорту й сфери послуг.
6. Зовнішньоекономічні зв'язки.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Сполучені Штати Америки є найбільшою державою сві¬ту. Країна розташована в усіх кліматичних поясах, що спри¬яє сільському господарству й туризму, має більше ста видів корисних копалин. З природних ресурсів найбільшу частку в обсязі продукції видобувної промисловості у вартісному обчислені складають енергоресурси (90%); нафта, вугілля, природний газ, уран. Близько 75% видобутку металів припа¬дає на залізну руду й мідь. Разом із тим до 50% потреб національної економіки в мінеральній сировині задовольня¬ється за допомогою імпорту. Зокрема, США не має у своєму розпорядженні запасів таких стратегічних металів як хром, марганець, вольфрам, кобальт. Маючи п'ять відсотків світо¬вого населення, країна видобуває п'яту частину світового виробництва міді, вугілля й нафти. Сільське господарство Сполучених Штатів постачає на світовий ринок 50% куку¬рудзи, 20% яловичини, свинини, баранини, близько однієї третини пшениці. США — найбільший світовий покупець (13% світового експорту) і продавець (18% світового імпор¬ту). Причому, що характерно для американської економіки, державні підприємства можна перерахувати на пальцях (по¬штова служба й комісія з ядерних досліджень), навіть авіалі¬нії і телефонна система в США приватизовані. Основні зу¬силля уряду зосереджені на розробці й дотриманні антитрестового законодавства. Сутність цієї системи полягає в не¬допущенні змови великих компаній (трестів) і встановлення монопольних цін на товари й послуги. Валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт і ВНП на душу населення в 1998 і 1999 рр.
1998 1999
ВНП (у млн дол. США) 7 902 976 8 350 957
ВВП (у млн дол. США) 8 230 397 8 708 870
ВНП на душу населення 29 240 ЗО 600
(у дол. США)
Американська модель економіки характеризується таки¬ми принциповими рисами як глобалізація бізнесу й Інформа¬ційна революція.
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ
Й ІНФОРМАЦІЙНА РЕВОЛЮЦІЯ
Глобалізація бізнесу означає інтеграцію країни і її суб'єк¬тів хазяйнування у світову економіку. Уже зараз понад поло¬вини доходів великих американських корпорацій створюєть¬ся за кордоном: величезного значення набув процес розвитку зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування. У свою чергу США також одержують передові закордонні інвестиційні то¬вари й технології; у країні діють численні філії і дочірні під¬приємства європейських і японських фірм. Якщо наприкінці 1970х рр. із зовнішньою торгівлею було пов'язано близько 17% економіки США, то до кінця 1990х років американська економіка вже на чверть залежить від експорту.
Сильні зовнішньополітичні позиції США, першість аме¬риканської моделі розвитку економіки визначають лідерство США в процесі глобалізації. Жодна інша країна світу поки не в змозі протиставити більш успішну модель росту. США оде¬ржують переваги навіть від того, що колишні економічні тео¬рії за всіх часів вважалися неприпустимими.
Зміцнення курсу долара в результаті світової валютнофінансової кризи і воєнних дій у Югославії призвело до змен¬шення американського експорту і значного збільшення імпор¬ту. Дефіцит торговельного балансу США досяг небачених розмірів, його оцінюють у суму понад 240 млрд дол. Будьяка інша країна вже давно б зіткнулася із серйозними трудноща¬ми, із занепадом вітчизняного виробництва й витисненням віт¬чизняних товарів із внутрішнього ринку. В економіці Сполу¬чених Штатів нічого подібного не відбувається. Ріст імпорту призвів до збільшення пропозиції, зниження цін, великого вибору в споживачів, створив понад 2 млн робочих місць у сфері послуг, змусив вітчизняних виробників бути більш кон¬курентоспроможними. Місцеві компанії одержали можливість переустаткування своїх виробничих потужностей за рахунок дешевшого японського і європейського устаткування, що є додатковим фактором росту.
Інформаційна революція є другим могутнім джерелом росту економіки США. Країна переживає справжній інформа¬ційний бум: удосконалюються цифрові технології, постійно утворюються нові компанії, виникають нові галузі промисло¬вості. Тільки в одній Силіконовій долині — центрі американ¬ських технологій (штат Каліфорнія) щотижня утворюється більше десятка нових компаній. Це посправжньому перевер¬нуло американську економіку. Якщо донедавна економіку країни рухало вперед автомобілебудування і житлове будів¬ництво, то сьогодні локомотивом розвитку служать інформа¬ційні технології, що забезпечують за приблизними оцінками третину всього економічного зростання. У сфері інформатики й інформаційних технологій США не мають собі рівних. Так, у рейтингу 100 компаній сфери інформаційних технологій жур¬налу Визшезд \Уеек 75 представляють США, а в першій двад¬цятці — 17 американських компаній. Глобалізація бізнесу і нові інформаційні технології призве¬ли до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкри¬ла нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стиму¬лювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Гло¬бальний ринок дозволив стати американським компаніям кон¬курентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися ви¬трати і ціни. Торговельні бар'єри багато в чому залишилися в минулому, іноземні компанії одержали доступ на американ¬ський ринок, їхня діяльність йде на користь американській еко¬номіці. Дешеві товари і дешева робоча сила стають повсюдно доступними. Глобальна пропозиція збільшується завдяки зрос¬танню глобального попиту, і чималий внесок у ці процеси вно¬сить найбільша економіка світу — економіка США.
Інформаційні технології впливають у свою чергу на цілий комплекс галузей економіки. За допомогою інформаційних технологій можна підвищити продуктивність праці й ефектив¬ність управління, знизити витрати, скоротити устаткування, у якому тепер відпадає необхідність, можна значно полегшити комерцію, використовуючи глобальні комп'ютерні мережі. Осо¬бливість нової економіки полягає ще й у тому, що сучасні технології постійно удосконалюються, не даючи кривій життє¬вого циклу продукту впасти вниз.
Нова економіка була б неможливою без гнучкого ринку праці в США. Кожен американець змінює роботу раз на п'ять років, а то й частіше. Робоча сила в США мобільна і може відразу переміститися із Західного на Східне узбережжя кра¬їни і навпаки, якщо там з'являться нові робочі місця з високим рівнем оплати. Свого часу побут американців змінила автомо¬білізація країни й наявність прекрасних доріг, на сьогодні високорозвинена інформаційна, транспортна і житлова інфра¬структура країни відкривають нові можливості всім, хто шу¬кає роботу. У США працює чимало іноземців, яких привабила вища оплата праці, ніж у себе на батьківщині. Іноземці явля¬ють собою як найкращий інтелектуальний потенціал європей¬ських і азіатських країн, так і численну некваліфіковану робо¬чу силу.
ФІНАНСОВА СИСТЕМА
Фінанси й кредит. Справжній бум, відірваний від реаль¬ного сектора економіки, переживають фінансові ринки США. Акції інформаційних компаній ростуть як на дріжджах, але за цим ростом практично не стоїть створення якихнебудь матеріальних благ і послуг. США — один із найбільших борж¬ників у світі, а кількість доларів, що обертаються за кордо¬ном, не забезпечена ніякими резервами. США могли б по¬трапити в дуже скрутну ситуацію, якби па світових ринкахєвро потіснив долар як резервну валюту й засіб платежу. У цьому зв'язку США була вигідна валютнофінансова криза 1990х років, оскільки завдяки їй колишній попит на долар відновився, і тепер через систему міжнародних фінансових організацій Штати можуть диктувати умови і видавати гро¬шові кредити потерпілим країнам. Війну в Косово в 1999 р. уряд США затіяв із тією метою, щоб послабити позиції євро і ввести в дію новий «план Маршала» для Східної Європи. Економіка США являє собою величезну мильну бульбашку у вигляді перегрітого фінансового ринку, переоціненого до¬лара і піраміди зовнішнього й внутрішнього боргу. Ударив¬ши по країнах Латинської Америки, ПівденноСхідній Азії й Росії, криза кінця 1990х років відвела загрозу поширення на перегрітий ринок США.
Заощадження й інвестиції. У порівнянні із Західною Єв¬ропою і Японією, США вирізняються досить низьким рівнем заощаджень інвестицій (15,4% ВВП, у той час як у Нідерлан¬дах 19,5%, Німеччині 22,6%, Японії 29,7%). Боротьба з інфля¬цією призвела до зниження процентних ставок і незацікавле¬ності населення в заощадженнях. Вільні капітали американці воліють пускати в обіг на фінансових ринках, купуючи цінні папери. Це підживлення фінансового ринку стимулює непомір¬ний ріст спекуляцій на ньому. З 1998 р. по 1999 р. у США спостерігалося значне зростання особистих капіталів, що було пов'язано з бумом на фондовому ринку. Усього за рік кіль¬кість мільярдерів у країні збільшилася з 79 до 268, причому чимало капіталів пов'язані з віртуалізацією ринку паперів. Другим поясненням низького рівня заощаджень є споживче ставлення до життя самих американців. Вони воліють витра¬чати гроші, купуючи нові речі, одержуючи освіту, подорожую чи. З одного боку, економіка Сполучених Штатів страждає від ослабленням свого внутрішнього інвестиційного потенці¬алу, що змушує звертатися до зовнішніх інвестиційних ресур¬сів. З другого боку, економіка США знаходиться на іннова¬ційній стадії свого розвитку: зниження частки інвестицій у ВВП компенсується створенням нових технологій, що сприя¬ють переозброєнню виробництва й інтенсифікації сільського господарства.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Сільське господарство США характеризується розвит¬ком у ньому агропромислового комплексу (АПК), що відби¬ває ефективне поєднання науки, сільського господарства, транспорту й галузей промисловості, що перероблюють сіль¬ськогосподарську сировину. АПК являє собою єдиний техно¬логічний ланцюжок, що починається в наукових лабораторіях зі створення нових сортів рослин, потім йде процес виробниц¬тва в полі під безперервним комп'ютерним контролем, збиран¬ня врожаю і його транспортування для наступного зберігання й переробки, а завершує цикл збут виробництва через торго¬вельну мережу. У Сполучених Штатах наявність АПК сприяє високій конкурентоспроможності американського сільського господарства. Основними культурами для сільського госпо¬дарства є практично усі відомі види рослин (пшениця, куку¬рудза, фрукти, овочі, бавовна і т. д.), розвинуте також тварин¬ництво, особливо птахівництво. США є найбільшим у світі виробником зерна. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. ТРАНСПОРТУ Й СФЕРИ ПОСЛУГ
Американська промисловість вирізняється пріоритетом наукомістких технологій, що створюють продукцію на базі найпередовіших технологій. Інвестиції у сферу виробництва ста¬ли одним із двигунів економічного підйому в СІЛА в 1990ті роки. Капіталовкладення відповідають близько 11% ВВП. По¬над половини всіх інвестицій у промисловість складають при¬дбання комп'ютерів і засобів інформатики. На базі впроваджен¬ня передових технологій у процес виробництва відбулося знач¬не скорочення витрат, відзначається зростання продуктивно¬сті праці. У США розвинутий весь спектр галузей промисло¬вості, починаючи з традиційних (гірничодобувна, металургій¬на, нафтохімічна) і закінчуючи найсучаснішими (аерокосмічна, мікроелектроніка, виробництво нових матеріалів і т. д.). Най¬більше значення має виробництво засобів телекомунікацій, транспортних засобів, сучасного промислового устаткування, споживчих товарів тривалого користування. Найвищі доходи (зростання прибутку в середині 1990х років — 70%) приносять електронна й електротехнічна промисловість.
Залізна руда 39 342 000 тонн
Мідь 1 910 000 тонн
Цинк 620 000 тонн
Свинець 430 000 тонн
Молібден 57 000 тонн
Ванадій 2 700 тонн
Ртуть 550 тонн
Срібло 1 800 000 кілограмів
Золото 325 000 кілограмів
У 1995 р. в США вироблено товарів
Автомашин і мотоциклів 238 384 одиниць
Літаків і вертольотів 104 854 одиниць
Продуктів харчування 94 072 одиниць
Верстатів і устаткування 79 439 одиниць
Електронних компонентів 73 642 одиниць
Ліків 67 792 одиниць
Комп'ютерного і офісного 66 708 одиниць
устаткування
Медичного устаткування 39 535 одиниць
Сигарет 29 745 одиниць
Аерокосмічного устаткування 29 508 одиниць
Фотоустаткування 22 119 одиниць
Морських кораблів, яхт і катерів 15 249 одиниць
Дитячих і спортивних товарів 12 123 одиниць
Аудіо й відеотоварів 10 614 одиниць
Виробництво електроенергії в 1996—1999 рр.
1996 1998 1999
Усього (млрд кВт) 3 629 3 620 3 678
На ТЕС 65,1 70,34 69,64
(у % від загальної кількості)
НаГЕС 9,6 8,96 8,31
(у % від загальної кількості)
На АЕС 18,59 18,61 19,8
(у % від загальної кількості)
На інших типах ЕС 6,71 2,09 2,25
(у % від загальної кількості)
Сфера послуг — основна галузь американської економі¬ки — розвинута практично у всіх напрямках. Це традиційні туризм, банківська справа і торгівля, освіта і медицина. Остан¬нім часом пріоритет одержав розвиток консалтингових, мар¬кетингових і управлінських послуг, а також нові інтенсивні інформаційні технології. Сфера послуг забезпечує 80% усього приросту зайнятості в кра'іні. Одночасно з ростом кількості зайнятих у сфері нематеріального виробництва відбувається вивільнення високооплачуваних робочих місць у промисло¬вості через підвищення продуктивності праці, автоматизацію й механізацію робочих місць.
Частки у ВВП і зайнятого працездатного населення
Частка у ВВП Частка зайнятого працездатного населення
Сільське господарство Промисловість
Сфера послуг 2% 23%
75% 2,7% 24,8% (включаючи зайнятих на транспорті) . 72,5% (включаючи управлінський персонал)
Більша, ніж у США, частка сфери послуг у структурі ви¬робництва ВВП спостерігається тільки в Нідерландів (78%), Ізраїлю (81%), Гонконгу (83%), які через наявні певні конку¬рентні переваги спеціалізуються в системі міжнародного поді¬лу праці на послугах. Однак вищезгадані країни не можуть скласти помітну конкуренцію СЇДА на світовому ринку по¬слуг через свої невеликі розміри.
Велике значення для економіки мають транспортні по¬слуги. У США розвинуті усі види транспорту, країна має пре¬красну транспортну інфраструктуру. У сфері перевезень ван¬тажів домінує залізничний транспорт, а в пасажирських пере¬везеннях найбільше значення мають автомобільний і повітря¬ний транспорт.
Питома вага окремих видів транспорту
в загальному вантажообігу американської економіки
в 1996 р. у %
Залізниці 33,5 Автомобільний транспорт
22,1 Внутрішній водний транспорт
11,2
Морський транспорт Повітряний транспорт Трубопроводи
18,3 0,4 14,5
Найбільші порти країни: Анкорідж, Балтімор, Бостон, Чарльстон, Чикаго, Хемптон Роудс, Гонолулу, Х'юстон, Джексонвіл, ЛосАнджелес, Новий Орлеан, НьюЙорк, Філадель¬фія, Порт Канаверел, Портленд, СанФранциско, Савана, Сіетл, Та'мпа, Толєдо.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ
Сполучені Штати є найбільшим у світі1 експортером (13% світового експорту) й імпортером (18% світового імпорту) товарів.
Зовнішня торгівля країни в 1994—2000 рр. (млрд дол. США)
1994 1995 1996 1998 2000
Експорт Імпорт 513 664 578 751 625,1 822 663 912 776 1 223
Географія експорту
1993 1995 1997 1998 2000
Західна Канада — Канада — Канада — Канада —
Європа — 24,3% 22% 22% 23% 23%
Канада — Західна Західна Мексика — Мексика —
22,1% Європа — 21% Європа — 21% 12% 14%
Японія — Японія — Японія — Японія — Японія —
10,5% 16,5% 10% 8% 8%
1993 1995 1997 1998 2000
Мексика — Мексика — Велико Велико
8% 10% британія — 6% британія — 5%
Німеч Німеч
чина — 4% чина — 4%
Франція — 3% Франція
Нідерлан Нідер
ди 3% ланди
Географія імпорту
1993 1995 1997 1998 2000
Канада — Канада — Канада — Канада — Канада —
19,3% 20% 19% 19% 19%
Західна Західна Західна Японія — Японія —
Європа — 18,1% Європа — 18% Європа —
18% 13% 11%
1993 1995 1997 1998 2000
Японія — Японія — Японія — Мексика — Мексика —
18,1% 16,5% 14% 10% 11%
Мексика — Мексика — Китай — Китай —
8% 10% 7% 8%
Китай — Німеччи Німеччи
7% на 5% на 5%
Велико Велико
британія 4% британія 4%
Тайвань — Тайвань —
4% 4%
Випереджальними темпами розвивається експорт напів¬провідників і телекомунікаційного устаткування, транспорт¬них засобів (автомобілів і авіалайнерів), енергетичного уста¬ткування й двигунів, вимірювальних і наукових приладів. В експорті послуг переважають фінансові, управлінські, транс¬портні, медичні, освітні й консалтингові послуги. Експорт у 1998 р. склав 663 млрд дол.
Країнипартнери США з експорту: Канада — 23%, Япо¬нія — 10,3%, Мексика — 10,1%, Великобританія — 5,2%, Німеч¬чина 3,7%, Республіка Корея 3,4%, Тайвань 3,2%.
Імпорт у 1998 р. склав 912 млрд дол. Імпорт має для американської економіки ще більш важливе значення, ніж екс¬порт. В імпорті товарів переважає високотехнічне устатку¬вання (комп'ютери й периферія, засоби телекомунікацій), одяг і побутова електроніка, транспортні засоби. Машини й устат¬кування дають дві третини приросту імпорту США, на частку автомобілів і споживчих товарів припадає чверть приросту. Країнипартнери США з імпорту: Канада — 19%, Японія — 17,4%, Мексика 7,3%, Китай 5,6%, Німеччина 4,6%, Тай¬вань — 3,9%, Великобританія — 3,6%.
Зовнішня заборгованість США в 1995 р. склала 862 млрд дол.
Грошова одиниця країни — американський долар (100 цен¬тів).
