Реферат на тему: Узбекистан, Киргизька Республіка, Таджикистан, Туркменістан
01.11.2010, 21:20
Реферат на тему:
Узбекистан, Киргизька Республіка, Таджикистан, Туркменістан
Республіка Узбекистан
Площа - 447,4 тис. км2. Населення - 22,4 млн чоловік. Столиця - Ташкент.
Узбекистан займає щодо країн регіону центральне положення. Країна має велику площу земель, придатних для зрошуваного землеробства, значні й різноманітні поклади мінеральної сировини. Тут добувають газ і нафту, руди кольо¬рових металів, графіт, озокерит.
Пустельно-степові ландшафти рівнинних ділянок чергуються з пустельними (Кизилкуми) і, поступово підвищуючись на схід, переходять у передгірські та гірські. Різко континентальний клімат з сухим літом, незначною кількістю опадів сприяє вирощуванню бавовнику, інші сільськогосподарські культури потребують штучного зрошення. Тут діє розвинута система каналів: Великий, Північний та Південний Ферганські, Голодностепський та ін. Ірригаційне значення мають майже всі річки країни.
Узбекистан - найбільша за кількістю населення країна регіону. До її складу на правах автономії входить Каракалпакія. Життя та традиційна господарська діяльність концентруються в оазисах. Найбільш густо заселені оазиси південної частини країни (особливо Ферганська долина) та пониззя Амудар'ї. Найбільші міста - давні центри культури - Ташкент, Самарканд, Бухара, Хіва - також знаходяться в оазисах.
У територіальному поділі праці спеціалізація країни визначається бавовникових комплексом. До його складу входять підприємства первинного очищення бавовник)
та текстильної промисловості, що концентруються переважно в Ташкенті, Фергані, Маргелані, Самарканді, а також машинобудування (головний центр - Ташкент). Потреби комплексу спричинили розвиток виробництва мінеральних добрив (Чирчик, Фергана. Навої, Коканд). З переробкою бавовнику по в'язане виробництво олії.
Подальшого розвитку набуває видобування паливно-енергетичної (Ферганська доли на) та рудної сировини (Алмалик). Відповідно посилюється значення в промисловому розвитку країни таких галузей, як газова, хі¬мічна та нафтохімічна, золотодобувна, кольо¬рова металургія.
У сільському господарстві, крім бавовни¬кової спеціалізації, займаються вирощуван¬ням баштанних культур, фруктів, овочів, ви¬рощуванням рису в долинах річок та пшениці - на богарних землях. В оази¬сах розвинуте молочне скотарство, в пустельних та гірських районах - вівчарство пасовищного типу. Харчо¬ва промисловість виробляє різні кон¬серви, сухофрукти, вина.
Узбекистан зв'язаний з країнами Центральної Азії та Росії сухопутни¬ми шляхами, де провідна роль нале¬тить залізниці. Постачає продукцію бавовникового комплексу, газ, кольо¬рові метали. Завозить переважно про¬дукцію машинобудування й хімії.
Киргизька Республіка
Площа - 198,5 тис. кмг. Населення - 4,5 млн чоловік. Столиця - Бішкек.
Киргизстан - гірська країна. По¬ловина її території розташована на висотах понад 3 000 м, тобто при¬датні для землеробства території ду¬же обмежені (частина Ферганської, Чуйська, Алайська доли¬ни) і становлять близько 10 %. Ви¬рощують бавовник, цукрові буряки, тютюн. Країна має великі пасовища, на яких розвивається вівчарство. Також розводять коней, велику рогату худобу.
Велике значення має вугільна промисловість, кольорова металургія, що роз¬виваються на власній сировині. У Киргизькій Республіці є значні поклади сурми та ртуті. В містах Бішкек, Ошта та інших розвинуте машинобудування. Енергети¬ка розвивається на власних паливних та гідроресурсах. Каскад ГЕС діє на річці Нарин.
Надра країни багаті мінеральними водами, унікальні природні особливості озера Іссик-Куль сприяють розвитку рекреаційної діяльності в країні, визначають галузь як одну з пріоритетних для розвитку економіки.
Киргизька Республіка активно перебудовує свою економіку, залучаючи як власні ресурси, так і можливості міжнародного співробітництва. Держава дістала статус країни, що розвивається, це дає можливість одержувати на пільгових умо¬вах міжнародну допомогу.
Республіка Таджикистан
Площа - 143,1 тис. км2. Населення -5,7 млн чоловік. Столиця - Душанбе,
Таджикистан розташований в важкодоступних гірських районах Паміру та Паміро-Алтаю. Долини найбільш густонаселені та добре освоєні в господарському відношенні. Густота населення тут перевищує 60 чол. на 1 км2, водночас як гірські території мають показник близько 2 чол. на 1 км2. До складу країни входить Горний Бадахшан (м. Хорог), повністю розташований в горах Паміру. В останні роки загост¬рення внутрішньополітичної ситуації призвело до збройного конфлікту в країні, що значно підірвало її економіку.
Для сільськогосподарського використання придатна тільки третина тери¬торії, а для землеробства - майже 20 її частка. Але зручне розташування долин південно-західної частини дають можливість вирощувати тут бавовник. Розви¬нуті шовківництво, садівництво, виноградарство. Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво.
Переважний розвиток дістали легка та харчова промисловість, кольорова мета¬лургія, машинобудування та хімічна галузь, що розвиваються на власній сировинній базі переважно в центральних та північних районах країни. Південні райони об'єднані в межах Південно-Таджицького ТВК, який розвивається на основі гідро¬енергетики й спеціалізується на хімічній промисловості та кольоровій металургії.
Туркменістан
Площа - 488,1 тис. км2. Населення - 4,4 млн чоловік. Столиця - Ашгабат.
Туркменістан - незалежна нейтральна держава. Це найбільша за площею країна району. Вигідність географічного положення визначається виходом її до Каспійсько¬го моря, що забезпечує не тільки країні, а й всьому регіону зв'язок з країнами Закав¬каззя (паром Туркменбаші - Баку) та однією з найстаріших залізниць, що також з'єднала країни регіону з Європейською Росією.
Природні умови країни дуже складні: 4/5 її території займає пустеля і тільки на півдні передгірські рівнини Копетдагу придатні для господарської діяльності, Посушливий клімат, мілководні річки дають можливість розвивати землеробство лише за умов зрошення. Основним джерелом зрошення є р. Амудар'я, води якої по¬ступають Каракумським каналом.
Мінеральні ресурси представлені потужними запасами нафти й газу, особливо на узбережжі Каспійського моря, унікальними за властивостями покладами глау¬берової солі в затоці Кара-Богаз-Гол та покладами гірничо-хімічної сировини.
Особливості природних умов є причиною незначної заселеності країни. Середня густота населення (9 чол. на 1 км2) є однією з найменших у Центральній Азії, але водночас країна визнається високим природним приростом населення. Як і всюди в регіоні населення тут концентрується в оазисах - переважно в південній частині, хо¬ча розвиток добувної промисловості на заході в останні десятиліття сприяв освоєнню
узбережжя Каспійського моря. Розвиток промислового виробництва зумовив також високі темпи урбанізації: нині співвідношення між міським і сільським населенням становить відповідно 45 % і 55 %. Міське населення проживає в 20 містах, найбільшими серед яких є столиця Ашгабат (понад 500 тис. чоловік), Чарджоу, Мари.
Туркменістан відомий як один з провідних районів щодо вирощування бавов¬нику, особливо його тонковолокнистих цінних сортів та їх переробці, а також розвинутим шовківництвом. На зрошуваних землях вирощують озиму пшеницю, КУКУРУДЗУ, овочі, є сади й виноградники. Пустельні території використовують під пасовища. Розводять тонкорунних овець, а в передгір'ях Копетдагу - знаме¬нитих ахалтекинських коней. Продукція сільського господарства переробляється місцевою харчовою та легкою промисловістю (Ашгабат, Мари).
Серед галузей промисловості особливе місце займають нафтова та газова. Вони дають країні основну частину прибутку і є важливою складовою експорту. Палив¬но-енергетична та хімічна сировина разом із покладами сірки та солей стали осно¬вою розвитку багатогалузевого хімічного виробництва (Чарджоу, Туркменбаші).
Вигоди географічного положення, наявні зв'язки як з країнами регіону, так і з країнами Закавказзя, Росією та іншими європейськими державами, сприяють роз¬виткові міжнародної торгівлі країни. Туркменістан на євразійському ринку є насам¬перед постачальником палива в європейську Росію, Україну, інші країни Європи.
