ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.11.2010, 21:16
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет ім.І.Франка
Географічний факультет
Кафедра економічної і
соціальної географії
Завідувач кафедрою ------------
(проф. О.І.Шаблій)
"___”__________2000 р.
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(дипломна робота)
Виконав студент групи
ГРФ-61з КРИВОНІЖКА О.І.
Науковий керівник
доц. Шевчук Л.Т.
Львів-2000
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
1.1 Зміст основних понять по темі дослідження
1.2 Методи дослідження
1.3 Фактори територіальної оршанізації охорони здоров'я Львівської області
2. АНАЛІЗ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Динаміка показників охорони здоров'я Львівської області
2.2 Територіальна організація охорони здоров'я Львівської області: трансформація в перехідний до ринкових умов період
2.3 Проблеми функціонування охорони здоров'я: пошук шляхів розв'язання
3. ПЕРСПЕКТИВНІ ЗМІНИ У ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
3.1 Напрями розвитку охорони здоров'я Львівської області
3.2 Перспективні зміни в територіальній організації охорони здоров'я Львівської області
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
В умовах суспільно-політичної, соціально-економічної та екологічної кризи, яка сформувалася і поглибилася в Україні в 90-х роках ХХ ст., значно погіршилося здоров'я нації. Ситуація, що склалася, вимагає такого функціонування охорони здоров'я в нових умовах, яке б сприяло збільшенню кількості індивідуального та суспільного здоров'я. Отже, на порядку денному - постійна і динамічна трансформація охорони здоров'я, що вимагає змін в організації охорони здоров'я будь-якого територіального утворення, в тому числі і адміністративної області. Це підвищує попит на досвід і знання, які мають вирішальне значення при прогнозуванні розвитку територіальних систем охорони здоров'я. При цьому знання особливостей територіальних відмінностей і територіальної організації охорони здоров'я в границях адміністративних територіальних утворень не є виключенням. Ось чому тема даної дипломної роботи "Територіальна організація охорони здоров'я Львівської області” є надзвичайно актуальною.
У даній роботі зроблена оцінка факторів, які впливають на характер формування та особливості функціонування охорони здоров'я крізь призму територіальних аспектів і які мають місце, насамперед, на рівні адміністративної області. Цей рівень є одним із найскладніших рівнів з точки зору розвитку системи охорони здоров'я. Саме тому система охорони здоров'я Львовівської області вибрана об'єктом дослідження даної дипломної роботи. При цьому зазначимо, що, згідно з Е.Б.Алаєвим, об'єктом географічного дослідження взагалі вважається будь-яке матеріальне утворення чи явище на земній поверхні, яке відповідає трьом найважливішим методологічним принципам географії: територіальності, комплексності, конкретності. [1, С.53].
Аспектом дослідження є та сторона об”єкту, що вивчається. У даному випадку – це медико-географічні особливості охорони здоров'я Львівської області.
Ціль дослідження – це очікувані результати всього наукового процесу. Головною метою даної роботи є аналіз медико-географічних особливостей охорони здоров'я Львівської області та розробка рекомендацій по їх врахуванню при дослідженні сучасної і формуванню перспективної територіальної організації охорони здоров'я Львівщини.
Реалізація мети вимагає виконання в процесі написання дипломної роботи наступних завдань:
• підбір таких понять і термінів, які би наповніше розкривали тему дослідження;
• уточнення змісту окремих понять;
• сформування методики - сукупності методів для здійснення даного дослідження;
• дослідження факторів територіальної організації охорони здоров'я Львівської області;
• аналіз сучасних суспільно-географічних особливостей територіальної організації охорони здоров'я міста Львівської області;
• дослідження населення Львівщини як основного споживача послуг охорони здоров'я області;
• аналіз ємкості і особливостей функціонування мережі охорони здоров'я Львівської області;
• вивчення наявних стратегій розвитку охорони здоров'я Львівської області і визначення перспективних тенденцій трансформації територіальної організації охорони здоров'я Львівщини.
Одним із завдань даної дипломної роботи є дослідження проблем "людина - довкілля”. Адже саме ці проблеми чи не найбільше впливають в наш час на індивідуальне і суспільне здоров'я, а значить, в кінцевому результаті в якійсь мірі визначають ємкість мережі і територіальну організацію охорони здоров'я досліджуваного територіального утворення (в нашому випадку – Львівської області).
Об'єкт, аспект, ціль, завдання, а також метод формують предмет дослідження. Предметом наукового пошуку даної дипломної роботи є територіальна організація охорони здоров'я Львіської області.
Дане дослідження базується на обширному статистичному матеріалі, зібраному в процесі проходження виробничих практик, а також на багатому теоретичному і практичному досвіді, запозиченому з наукової літератури (список використаних літературних джерел додається). В дипломній роботі містяться таблиці і рисунки, основною метою подачі яких є полегшення сприйняття результатів дослідження.
Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
1.1 Зміст основних понять по темі дослідження
У даній дипломній роботі використана низка термінів і понять, за допомогою яких розкривається тема дослідження.
Головним поняттям цієї роботи є поняття охорона здоров'я. В широкому значенні охорона здоров'я населення - це основа соціальної політики держави, одна з найважливіших галузей економіки. Рівень розвитку охорони здров'я визначає в кожній країні рівень благополуччя населення, відображає спосіб його життя, виступає в ролі своєрідного індикатора соціально-економічної ситуації [9, С.243]. У вузькому значенні охорона здоров'я населення – це сукупність медичних лікувально-поліклінічних закладів, основною функцією яких є реабілітація здоров'я та попередження найрізноманітніших захворювань.
Охорона здоров'я конкретної території повинна складати гармонійну сукупність державних, соціальних, природоохоронних, економічних, медико-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на захист і зміцнення здоров'я, розвиток фізичної культури, попередження хвороб, продовження життя, надання медичної допомоги та проведення медико-соціальної реабілітації [9, С.243].
Охорона здоров'я України базується на сучасній системі законодавства України про охорону здоров'я, в склад якої входять:
1. Ратифіковані Україною міжнародно-правові акти;
2. Конституційне законодавство;
3. Загальне законодавство про охорону здоров'я населення;
4. Галузеве законодавство України, що містить правові норми, які регулюють суспільні відносини, учасниками яких є медичні працівники і пацієнти.
Охорона здоров'я адміністративної області має територіальні особливості. Вона базується на внутріобласному адміністративно-територіальному поділі. Львівська область була утворена 4 грудня 1939 року. Приблизно в той час і в повоєнні роки були сформовані адміністративні райони Львівської області.
Станом на 1.1.1998 р. територія Львівської області поділялася на 20 адміністративних районів, 7 міст обласного підпорядкування, 5 внутрішньоміських районів (у місті Львові), 625 сільських Рад. На той час на Львівщині налічувалося 43 міста, 34 селища міського типу, 1853 села (таблиця 1.1).
Обласним центром і системоформуючим центром обласної системи охорони здоров'я Львівщини є місто Львів, площа якого складає 155 кв. км. На 1 січня 1999 р. у місті Львові проживало 790 тис. осіб.
Таблиця 1.1. Адміністративно-територіальний устрій Львівської області */
Постійне Населені пункти
№ Сільські Територія населення Густота станом на 1 січня 1999 року
р райони станом станом населення Селища Сільські
я області на 1 січня на 1 січня у 1998 році Міста міського населені
д 1999 року 1999 року типу пункти
к тис. км2 тисяч осіб осіб/ км2 одиниць
а 1 2 3 4 5 6
Всього по області 21.5 2708.3 126.2 33 30 1854
1 Бродівський 1.2 66.6 57.3 1 1 101
2 Буський 0.8 50.9 59.9 1 2 80
3 Городоцький 0.7 78.3 108.0 2 1 77
4 Дрогобицький 1.2 76.6 63.6 - 2 74
5 Жидачівський 1.0 83.4 83.7 2 3 113
6 Жовківський 1.3 110.4 85.3 3 2 160
7 Золочівський 1.1 76.5 69.7 2 1 107
8 Кам`янко-Бузький 0.9 61.6 71.0 1 3 74
9 Миколаївський 0.7 94.7 135.7 2 1 57
10 Мостиський 0.8 62.6 74.1 2 - 110
11 Перемишлян-ський 0.9 49.7 54.1 2 - 87
12 Пустомитів-ський 0.9 111.2 117.5 1 1 105
13 Радехівський 1.1 52.6 46.0 1 1 69
14 Самбірський 0.9 72.5 77.6 1 1 107
15 Сколівський 1.5 50.8 34.5 1 2 53
16 Сокальський 1.6 99.8 63.4 4 1 101
17 Старосамбір-ський 1.2 86.3 69.3 3 2 110
18 Стрийський 0.8 72.2 89.1 1 1 71
19 Турківський 1.2 56.7 47.5 1 1 65
20 Яворівський 1.5 123.7 80.1 2 4 132
*/ Взято за: Інвестиційно-статистичний вісник. – 1999. - № 2. – С. 20.
Територіальна обласна система охорони здоров'я Львівської області також поділяється на дві медичні зони: Львівську і Дрогобицьку. Львівська медична зона поділяється на Золочівську медичну підзону, в складі якої виділяються Бродівський, Буський і Золочівський медичні райони, Червоноградську медичну підзону, в складі яких виділюяться Радехівський і Сокальський медичні райони та м. Червоноград, а також на наступні самостійні медичні райони: Гродоцький, Жовківський, Перемишлянський, Кам'янсько-Бузький, Миколаївський, Пустомитівський, Яворівський. Крім того, на території Львівської медичної зони знаходиться медичний комплекс міста Львова.
Дрогобицька медична зона поділяється на Стрийську медичну підзону, в складі якої виділяються Жидачівський, Сколівський, Стрийський медичний райони, Самборську медичну підзону, складі якої виділяються Турківський, Мостиський, Старосамбірський, Самбірський медичні райони, і Дрогобицьку медичну підзону (Дрогобицький медичний район і місто Дрогобич). Границі медичних районів співпадають з границями адміністративних районів, тому надалі, розглядаючи показники по охороні здоров'я в розрізі адміністративних районів, ми одночасно розглядаємо їх і в розрізі медичних районів Львівської області.
При цьому, під медичною зоною розуміють територію, в межах якої спостерігаються однозначні по інтенсивності показники по охороні здоров'я, які сформувалися під впливом дії подібних факторів. Медичний район – це територія з такими елеметами охорони здоров'я (медичними об'єктами) із взаємозв'язками між ними та районним центром, які формують таку цілісність і єдність, що відрізняє цю територію від інших навколишніх.
Поліпшення та реабілітація здоров'я - найбільшого скарбу кожної людини на Землі є основним завданням системи охорони здоров'я будь-якого територіального утворення.
Як зазначає Л.Т.Шевчук, здоров'я – це оптимальність біосоціальних якостей людини, тобто своєрідна рівновага між фізичним, генетичним і психоматичним буттям людини в рамках багатовимірних соціальних і природних взаємодій. Інакше кажучи, здоров'я – це стан людини, критерієм якого є рівень фізичного, душевного та соціального благополуччя в умовах того чи іншого ступеня комфортності навколишнього середовища. Отже, людина має певну кількість здоров'я, яку можна виміряти [37, С.9]. Таким чином, одним із завдань системи охорони здоров'я є примноження кількості індивідуального та суспільного здоров'я.
Наголосимо, що під індивідуальним здоров'ям розуміють здоров'я конкретної людини, а під суспільним здоров'ям – здоров'я цілого суспільства чи його частини (таким чином, здоров'я населення Львівської області є суспільним здоров'ям).
Отже, головне завдання системи охорони здоров'я Львівщини є примноження кількості індивідуального і суспільного здоров'я населення, що проживає на території Львівської області.
Функціонування системи охорони здоров'я відображається наступними найважливішими показниками, зміст яких висвітлюється у "Статистичному щорічнику України за 1997 рік” (К., 1999) на С. 466:
Рівень захворюваності – визначається як частка від ділення кількості хворих з вперше в житті встановленим діагнозом на середньорічну кількість населення. При розподілі даних про захворюваність населення за класами хвороб використана міжнародна класифікація хвороб і причин смерті ІХ перегляду.
Загальна кількість лікарів – це всі лікарі з вищою медичною освітою на визначену дату, які зайняті у лікувальних, санаторно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, освіти, науково-дослідних інститутах, що здійснюють підготовку кадрів, в апараті органів охорони здоров'я тощо. У цьому показнику враховуються як лікарі-стоматологи з вищою освітою, так і зубні лікарі (дантисти), що мають середню медичну освіту.
Кількість середнього медичного персоналу – це всі особи з середньою медичною освітою (крім лікарів-дантистів), які зайняті у лікувальних, санаторно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, дошкільних закладах, школах, будинках дитини тощо.
У лікарняних закладах обліковуються ліжка на конкретну дату, які забезпечені необхідним устаткуванням і готові прийняти хворих. Ліжка обліковуються незалежно від того, зайняті вони хворими чи ні.
Кількість лікарських закладів, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню – це всі медичні заклади, що ведуть амбулаторний прийом (поліклініки, амбулаторії, диспансери, поліклінічні відділення лікарняних закладів, лікарські пункти охорони здоров'я тощо).
У лікарських закладах, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, обліковується кількість відвідувань в зміну, незалежно від того, приходили хворі на прийом чи ні.
Інвалідність – це постійна або довгострокова втрата працездатності, що наступила у результаті хронічного захворювання або травми.
Потерпілим на виробництві вважається працівник, який внаслідок нещасного випадку і згідно з медичним висновком втратив працездатність на 1 робочий день і більше, або якщо виникла необхідність переведення його на іншу, легшу роботу, терміном не менше 1 дня і в разі складання акту про нещасний випадок за установленою формою.
Ще одним надзвичайно важливим поняттям, яке найчастіше буде зустрічатися на сторінках даної дипломної роботи є поняття територіальна організація охорони здоров'я. В літературі немає визначення його змісту з точки зору економічної і соціальної географії. Але є визначення Е.Б.Алаєвим поняття територіальної організації суспільства як поєднання функціонуючих територіальних структур (розселення населення, виробництва, природокористування), які об'єднуються структурами управління з метою здійснення відтворення життя суспільства у відповідності з цілями і на основі діючих в даній суспільній формації економічних законів [1, С. 33]. Оскільки охорона здоров'я є сферою діяльності суспільства, то ми можемо модифікувати наведене вище визначення з метою визначити зміст поняття територіальна організація охорони здоров'я.
Отже, на нашу думку, територіальна організація охорони здоров'я – це поєднання функціонуючих структур (розміщення елементів і підсистем мережі охорони здоров'я, розселення людей та стан їх здоров'я), які об'єднуються структурами управління медичною сферою з метою відтворення населення з максимальною кількістю здоров'я. Дослідження територіальної організації охорони здоров'я – це грунтовне вивчення цих функціонуючих структур, а також структур управління і виявлення важелів, які можуть на них впливати.
Інші поняття і терміни, які використовуються в даній дипломній роботі, висвітлені в процесі подальшого викладення матеріалу.
1.2 Методи дослідження
Під час виконання даної дипломної роботи здійснено спеціальний підбір сукупності методів з метою глибокого і всестороннього вивчення об'єкту дослідження найкращого висвітлення результатів роботи.
Загальновідомо, що під методом розуміють спосіб чи засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання.
Сукупність підібраних і застосованих методів називається методикою. Грамотний підбір і свідоме застосування науково обгрунтованих методів є істотною умовою отримання нових знань.
Застосування будь-яких методів базуються на загальних принципах наукового мислення. В даній дипломній роботі використані наступні загальні принципи наукового мислення:
Індукція - умозаключення від фактів до деякої гіпотези;
Дедукція - висновок за правилами логіки; ланцюжок умозаключень, ланки якого зв'язані логічною послідовністю;
Аналіз - розчленування об'єкту явища на елементи;
Синтез - поєднання, з'єднання різних елементів об'єкту, явища в єдине ціле.
Аналогія - відповідність, подібність об'єктів, явищ в яких-небудь властивостях; умозаключення про менш знаний об'єкт, явище по більш знаному, якщо вони входять в однорідну групу.
Спостереження - ціленаправлене вивчення, сприйняття, зумовлене поставленою задачею; систематичний збір даних по об'єкту, явищу.
Порівняння – співвідношення між двома об'єктами, явищами, яке дозволяє виявити загальне і особливе.
В даній дипломній роботі застосовані такі методи:
Літературний метод – в процесі роботи підібрана і проаналізована низка літературних джерела, які в тій чи іншій мірі стосуються даного об'єкту вивчення.
Описовий метод - це один із найдревніших при вивченні будь-яких географічних явищ і об'єктів. В роботі описані демографічна ситуація Львівської області, захворюваність населення Львівщини, система охорони здоров'я області, фактори, що впливають на її формування та функціонування тощо. Для опису використана описова статистика як набір числових даних, що характеризують ту чи іншу ситуацію.
Використані також статистичні методи, методи просторового аналізу, конструктивні порівняльно-нормативні обчислення, а також математичні методи, сучасні комп'ютерні технології.
Одним з найважливіших методів, який використовується майже в усіх соціально-медико-географічних дослідженнях, є системний, який дозволяє при вивченні та дослідженні будь-якого об’єкту, явища чи процесу розглядати їх як великі, складні, відкриті систем. Е.Б.Алаєв наголошує, що система, опосередкована територією називається геосистемою. Він узагальнив характеристики геосистем, які вивчаються географічними науками :
Складна система - система, деякі елементи якої самі представлені у вигляді системи (підсистеми по відношенню до складної системи).
Велика система володіє здатністю набування нових структур, якостей, які відсутні у окремих її елементів. Більшість соціально-економічих систем відносяться до цього класу.
Відкрита система - система, що має інтенсивні зв’язки (стан здоров’я населення і навколишнє середовище між якими відбувається обмін речовини, енергії, інформації).
Територіальна система виникає тоді, коли територія перестає бути випадковим фактором її формування, і в результаті розміщення компонентів на контактній території в поєднанні з’являються додаткові якості [1, С. 56].
Враховуючи все сказане вище, ми можемо охорону здоров'я Львівської області розглядати як велику, складну і відкриту систему.
Поскільки тема даної дипломної роботи є медико-географічною, то в процесі виконання дослідження використані такі основні методи медико-географічних досліджень:
1. Медико-географічний аналіз;
2. Медико-географічне картографування;
3.Медико-географічне моделювання.
Медико-географічний аналіз – це система підходів і методів дослідження природних, економіко-географічних та медико-санітарних умов конкретної території, що впливає на виникнення і поширення різних хвороб людини, з метою розробки та проведення профілактичних та лікувальних заходів.
Метод медико-географічного картографування, згідно з визначенням В.О.Шевченка, - це:
1.Галузь тематичної картографії, що займається створенням медико-географічних карт;
2.Один з методів галузей наук, які досліджують вплив навколишнього середовища на організм людини [36].
Даний метод передбачає використання і створення медико-географічних карт з метою вивчення просторових закономірностей прояву та поширення хвороб, а також дослідження їх залежності від факторів навколишнього середовища. Цей метод використовується при розробці заходів, спрямованих на охорону суспільного здоров’я, на формування позитивних тенденцій відтворення населення.
В роботі застосований і метод моделювання, який дозволяє показати адекватно досліджуваний об’єкт як цілісну систему. Метод моделювання в медичній географії дозволяє не тільки подати досліджуваний об’єкт як систему, але й отримати нові теоретичні знання про даний об’єкт або явище. Саме метод моделювання дозволяє вирішити низку специфічних медико-географічних завдань, які висвітлюють вплив різноманітних об'єктів і процесів на стан здоров’я населення.
Комп'ютерний набір здійснено в програмі МS Word 97, діаграми виготовлено в MS Excel 97, картографічні матеріали створено в програмі Mapmaker.
В роботі застосовані і інші методи, які в сукупності з названими методами формують медико-географічну методику дослідження охорони здоров'я адміністративної області.
1.3 Фактори територіальної організації охорони здоров'я Львівської області
Територіальна організація охорони здоров'я Львівської області склалася завдяки впливу низки факторів. Фактор - це рушійна сила будь-якого процесу. Розрізняють фактори розвитку і фактори розміщення. Фактори розвитку можуть бути одночасно і факторами розміщення. На формування територіальної організації охорони здоров'я суттєво впливають як фактори розвитку, так і фактори розміщення.
На нашу думку, всі фактори територіальної організації охорони здоров'я Львівської області можна поділити на 2 групи:
• фактори безпосереднього впливу на ємкість мережі і територіальну організацію охорони здоров'я (законодавчо-нормативна база, потреба в лікувально-поліклінічних установах, рівень економічного розвитку території тощо);
• фактори опосередкованого впливу на ємкість мережі і територіальну організацію охорони здоров'я через стан здоров'я (особливості відтворення населення, його захворюваність, екологічна ситуація та інші).
Але, як показало наше дослідження, обидві групи факторів впливають на формування медико-географічної ситуації, яка детермінує рівень розвитку та територіальну організацію охорони здоров'я. При цьому, під медико-географічною ситуацією розуміють стан всіх географічних об'єктів, процесів, явищ, які впливають на здоров'я населення, у визначений період часу на конкретній території. А медико-географічна ситуація у Львівській області формується під впливом низки факторів, які в кінцевому результаті визначають територіальну організацію охорони здоров'я. Розглянемо ці фактори за наступною схемою:
1. Природно-географічне, політико-географічне, економіко-географічне і соціально-географічне положення. Львівська область розміщена в західній частині України. Її площа становить 21,8 тис. кв.км, що складає 3,6 % від території держави (17-е місце в Україні). Територія області розташована в безпосередній близькості від геометричного центра Європи. Після виборення Україною незалежності і падіння «залізної завіси» інтенсифікувалася трудова міграція з Львіської області в країни Центральної і Західної Європи, а також в інші країни світу, що не могло не позначитися негативно на здоров'ї мігрантів. В цілому, в наш час природно-географічне, політико-географічне, економіко-географічне і соціально-географічне положення є доволі сприятливим для здоров'я населення: Львівщина розташована в кращій системі координат з усіх точок зору у порівнянні з іншими територіями (значно північнішими чи набагато південнішими).
2. Історичні фактори. Доволі сприятливими для формування і розвитку системи охорони здоров'я були історичні фактори. Згідно з архівними документами, у 1377 році у місті Львові – адміністративном центрі сучасної Львівської області - міщанами був створений перший госпіталь. Згодом невеликі лічниці виникали при монастирях та костьолах не тільки у Львові, а і в інших поселеннях Львівщини. У 1445 році у Львові була заснована перша в Україні аптека. Соціально-економічний, культурний, політичний потенціал міста сприяв тому, що ще у 1512 році у Львові був створений найкращий в Україні цех цирульників, який надавав і медичну допомогу. У 1775 році у Львові Андрій Крупинський, організатор перших курсів для цирульників і повитух, випустив перший посібник для цирульників, написаний польською мовою[37, С.19]. У 16-17 ст. велику роль у становленні охорони здоров'я у місті Львові і на Львівщині відіграли парафіяльні церковні братства. У 1522 році при Онуфріївському монастирі Львівське братство організувало один з перших шпиталів нового типу. У 18-19 ст. у місті з'являються лікарні, схожі на сучасні. З 1830 року управління містом почало виділяти кошти на придбання цими закладами ліжок, білизни, посуду, обладнання. Отже, виникнення охорони здоров'я Львівщини сягає у глибочінь віків.
3. Природно-ресурсний потенціал. Неоднорідність поверхні Львівської області (на її території виділяють 5 природних районів: гірські Карпати на півдні, прилегла до них Передкарпатська височина, Подільське плато в центральній частині, Мале Полісся і Волинська височина на півночі) обумовлює помітну відмінність клімату в різних частинах Львівщини, а також часті зміни погоди, що також негативно позначається на здоров'ї населення. В цілому для Львівської області характерний помірно-континентальний клімат з середньою температурою січня у Львові –4,1 С, липня - + 18,3 С і значною кількістю опадів ( 645 мм на рік) [25, С. 1]. Підвищена вологість, яка характерна для більшої частини території області, зумовлює, при певних умовах, деякі хронічні захворювання дихальних шляхів.
5. Демографічні фактори. Львівська область (127 осіб на 1 км2), яка займає у Західному соціально-економічному районі найбільшу територію, є найбільш густонаселеною (див. табл.1.2).
Таблиця 1.2. Місце Львівської області у Західному соціально-економічному районі */
Постійне Населені пункти
№ Сільські Територія населення Густота станом на 1 січня 1999 року
р райони станом станом населення Селища Сільські
я області на 1 січня на 1 січня у1998 році Міста міського населені
д 1999 року 1999 року типу пункти
к тис. км2 тисяч осіб осіб/ км2 одиниць
а 1 2 3 4 5 6
Всього по Західному соціально-економічному району України 110.0 9782.5 88.9 103 140 6670
у тому числі
1 Волинська область 20.1 1061.1 52.9 11 22 1053
2 Закарпатська область 12.8 1280.7 100.1 10 20 579
3 Івано-Франківська область 13.9 1450.3 104.3 13 24 765
4 Львівська область 21.5 2708.3 126.2 33 30 1854
5 Рівненська область 20.1 1184.9 59.0 10 17 1004
6 Тернопільська область 13.8 1159.0 84.1 16 19 1017
7 Чернівецька область 7.9 938.2 119.0 10 8 398
*/ Взято за: Інвестиційно-статистичний вісник. – 1999. - № 2. – С. 19.
Характерною особливістю Західного соціально-економічного району України є значна неоднорідність його областей за густотою населення. Абсолютне значення варіації (різниці між найбільшою і найменшою кількістю жителів на 1 км2 території) складає 73 особи при середньому значенні зазначеного показника – 89 осіб на 1км2. У Миколаївському районі Львівської області найбільша серед сільських районів заходу густота населення – 135.7 осіб на 1 км2. Розподіл сільських районів західних областей України за густотою населення особливо нерівномірний у Львівській області, де відносний показник варіації складає 80.1%. Найбільш рівномірне розселення у Волинській і Тернопільській областях, в яких відносне значення варіації густоти населення не перевищує 57%. Характер розподілу сільських районів західних областей України за густотою населення дозволяє об’єднати їх у 4 групи відповідно з найвищою (132 особи на 1 км2 і більше), високою (95 – до 132 осіб на 1 км2), середньою (58 – до 95 осіб на 1 км2) і низькою (до 58 осіб на 1 км2) щільністю населення (див. рис. 1). Зрозуміло, що заселеність території визначає потребу в щільності і потужності мережі охорони здоров'я в її межах.
5. Економічні фактори. В наш час, глибока криза,яка надзвичайно боляче пронизує усі сфери суспільного життя, ускладнює процеси розвитку економіки, розбудови держави як в політичному так і в соціальному планах. На формуванні мережі і територіальної організації охорони здоров'я Львівської області чи не найбільше позначилася фінансова криза. Адже, функціонування системи охорони здоров'я чи не найбільше залежить від фінансового стану держави, від коштів, які виділяються на утримання лікувально-поліклінічних установ різних видів і типів.
Рис. 1. Щільність населення Західного соціально-економічного району України
Оскільки в даний час фінансування є вкрай незадовільне, то цей фактор виступає в числі найголовніших несприятливих факторів існуючого стану і перспективного розвитку системи охорони здоров'я Львівської області. Саме він зумовив зменшення кількості медичного персоналу і ємкості мережі охорони здоров'я.
З іншого боку, криза, негативно впливає на стан суспільного здоров`я: у Львівській області спостерігається ріст безробіття, зменшення доходів громадян, що супроводжується спадом життєвого рівня населення, появою нових і загостренням старих хвороб. Це викликає потребу в розширенні медичних послуг, актуалізуючи проблему відтворення генетично здорового населення. В наш час неможливо уявити жодної людини, котру не хвилює питання особистого здоров`я, і, відповідно, держави - яка не піклується про здоров`я своїх громадян.
6. Соціальні фактори. Процеси соціалізації зумовили велику концентрацію населення на відносно невеликих площах (на підприємствах, в транспорті, в межах поселень), таким чином сприяючи швидкому поширенню інфекційних хвороб; вони провокують різного роду стресові ситуації, які викликають нервову перенапругу в транспортних потоках, на виробництві, в побуті та ін. Все це висуває додаткові специфічні вимоги до територіальної організації охорони здоров'я.
7. Екологічні фактори. Значний вплив на стан здоров`я населення, а знчить і на його потребу в медичних установах має низька якість природного середовища (води, повітря, грунтів, тощо), насичення його фізичними, хімічними і біологічними забруднювачами. Найбільшими забруднювачами природного середовища у Львівській області виступають автотранспорт і промисловість. Так, пересувними засобами у 1997 році було викиненов атмосферне повітря Львівської області 107,1 тис. т шкідливих речовин, стаціонарними – 98,1 тис. т.
Крім того, на стан суспільного здоров'я суттєво впливають:
• гранично високі рівні шуму, вібрації, електромагнітного випромінювання, радіації, статистичної електрики;
• значне порушення санітарно-гігієнічних норм життєдіяльності в міських і сільських поселеннях (несвоєчасне вивезення сміття, недотримання санітарних вимог на інженерно-технічних системах водопостачання, аварії в каналізаційних системах, а також недотримання мешканцями побутової гігієни).
На розвиток і територіальну організацію охорони здоров'я Львівської області впливають і інші фактори. Їх дія є, як правило різнонаправленою: деякі сприяють збільшенню потужності мережі охорони здоров'я, інші діють навпаки.
2. АНАЛІЗ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Динаміка показників охорони здоров'я Львівської області
Після Другої світової війни охорона здоров'я у Львівській області набула значного розвитку. В наш час тут концентрується найбільша частка медичного персоналу – 32,1 % від загальної кількості у Західному соціально-економічному районі. В цілому, згідно з даними Інформаційно-статистичного вісника за лютий 1999 року, у 1998 році в Західному соціально-економічному районі України працювали близько 1388243 медичні працівників; з них 38456 лікарів усіх спеціальностей і 99787 осіб середнього медичного персоналу. За даними цього ж джерела, за період 1990 – 1998 років чисельність медичних працівників у Західному соціально-економічному районі зменшилась на 1,7%, переважно за рахунок середнього медичного персоналу. У кожній із західних областей є ряд сільських районів, де забезпеченість населення медичним персоналом за останні 8 років зменшилась: в Івано-Франківській області – це Долинський та Калуський райони, на Рівненщині – Млинівський район, в Закарпатській області – Берегівський, Виноградівський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський райони, у Чернівецькій області – шість районів, на Волині – сім, на Львівщині – одинадцять районів. Значною мірою таке зменшення кількості лікарів відносно жителів сільських районів зумовлене зниженням заробітної плати лікарів та поганими умовами проживання і праці [10, C. 41].
На обласному рівні кількість лікарів усіх спеціальностей на 1000 осіб населення коливається від 3.6 осіб у Рівненській області до 4.6 осіб на Тернопільщині. Чисельність середнього медичного персоналу в розрахунку на 1000 жителів також суттєво відрізняється на обласному рівні. Найбільші значення цього показника у Волинській, Тернопільській і Рівненській областях, а найменші – на Закарпатті і в Чернівецькій області [10, С. 41].
Кількість медичних закладів у західних областях України з 1991 до 1998 року зменшилась на 8%, причому найбільший спад на Закарпатті та Рівненщині.
Базою надання медичної допомоги у сільській місцевості є фельдшерсько-акушерські пункти, кількість яких у 1998 році порівняно з 1991 зменшилась на 1.6% [10, С. 41].
Показник кількості лікарняних ліжок на 1000 осіб населення зменшився у всіх областях України. Натомість населення сільських районів надає перевагу консультаціям в амбулаторно-поліклінічних закладах та амбулаторно-поліклінічному лікуванню, про що свідчить зростання кількості відвідувань в амбулаторно-поліклінічних закладах західних областей України [10, С. 41].
Динаміка основних показників охорони здоров'я Львівської області, згідно з даними обласного управління статистики, приводиться в таблиці 2.1 та на рис.2.
Таблиця 2.1. Основні показники охорони здоров'я */
Показники 1990 1995 1997 1998
Кількість лікарів усіх спеціальностей, тис. 13,5 14,2 14,3 14,0
на 10000 осіб населення 49,0 51,8 52,4 51,8
Кількість середнього ме-дичного персоналу, тис. 28,8 30,5 30,8 31,1
на 10000 осіб населення 104,8 111,2 113,3 114,7
Кількість лікарняних установ, одиниць 169 160 157 156
Кількість лікарняних ліжок, тис. 34,3 29,5 27,2 27,2
на 10000 осіб населення 124,9 107,7 100,2 100,6
Кількість амбулаторно-поліклінічних установ 367 378 363 366
Потужність амбулатор-но-поліклінічних уста-нов, тис. відвід. в зміну 44,1 47,4 48,7 48,3
на 10000 осіб населення 160,7 173,0 179,1 178,2
Кількість станцій швид-кої допомоги 61 62 62 63
Кількість осіб, яким надана допомога (амбу-латорно і на виїздах швидкої допомоги), тис. 702,9 681,8 616,9 573,1
на 1000 осіб населення 256,6 248,7 226,8 211,6
Кількість самостійних стоматологічних поліклінік 16 16 15 15
Кількість установ, що мають стоматологічні відділення 248 261 284 291
*/ Взято за: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 рік. – Львів: Львівське обласне управління статистики, 1999. – С. 351.
Дані таблиці 2.1 свідчать про спад практично усіх основних показників охорони здоров'я Львівської області у другій половині 90-х років ХХ ст.
Територіальна організація охорони здоров'я Львівської області детермінується законодавчою базою в Національній системі здоров'я, а саме на таких Законах України, як «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя громадян», «Про психіатричну допомогу громадянам», «Про наркологічну допомогу громадянам», «Про якість харчових продуктів та ліків», «Про донорство крові та її компонентів», «Про трансплантацію органів та тканин», «Про судово-медичну експертизу» та інших, а також на Основах законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 №2801-ХІІ.
При цьому, Львівський обласний відділ охорони здоров'я розробив низку власних нормативів та нормативних актів в рамках чинного державного законодавства, які стосуються охорони здоров'я Львівської області в цілому та окремих її поселень і адміністративних районів. Ці нормативи та нормативні акти є виразниками інтересів населення Львівщини на регіональному, обласному, міжрайонному і локальному рівнях.
На загальнодержавному рівні система охорони здоров'я Львівської області виступає як частина потужного національного медичного комплексу з сукупністю висококваліфікованих вузькоспеціалізованих медичних послуг.
На регіональному рівні Львівська обласна система охорони здоров'я представлена набором висококваліфікованих вузько-спеціалізованих медичних послуг в спеціалізованих медичних установах Львова, Дрогобича та інших міст для населення Західного соціально-економічного району (одиничне отримання рідкісних медичних послуг).
На обласному рівні система охорони здоров'я Львівщини виступає сукупністю епізодичних центрів обслуговування населен
